Іспит з українізації. Навіщо хочуть переглянути мовний закон?

16 липня Верховна Рада розгляне поправки до мовного закону і вирішить, чи варто давати відстрочку українізації шкіл з 1 вересня. Що може змінити законопроект №2362 нардепа Максима Бужанського, які аргументи за і проти нього та чому з розглядом дотягли практично до початку навчального року?

Про що законопроект №2362?

Відстрочка. З 1 вересня 2020 року для школярів, які почали вчитися мовою корінного народу або нацменшини до 1 вересня 2018 р. буде поступово збільшуватися кількість предметів українською мовою.

Поправка Бужанського - відстрочка цієї норми до 1 вересня 2023 р. Зараз поступовий перехід на україномовне навчання з цієї дати передбачено для тих, хто вчиться однією з мов ЄС.

Умови. У законі про загальну середню освіту зараз передбачено, що представники нацменшин отримують шкільну і профільну середню освіту українською мовою в обсягах не менше, ніж 80% від річного обсягу. Для тих, хто вчиться офіційною мовою ЄС обсяг програми українською мовою в п'ятому класі повинен бути не менше 20% річного обсягу, з щорічним збільшенням до не менше ніж 40% в 9 класі. Профільна середня освіта українською мовою має становити не менше 60%.

Законопроект №2362 пропонує для навчання мовами корінних народів ті же умови, що й для навчання мовами ЄС.

Зараз один або кілька предметів можуть викладатися англійською мовою або іншою офіційною мовою ЄС. Пропозиція Бужанського - англійською або іншими мовами нацменшин (корінних народів) України.

Обгрунтування і заперечення

У пояснювальній записці автор зазначає, що нинішні норми ставлять мови нацменшин ЄС в привілейоване становище. І говорить про те, що вони грубо порушують Конституцію і закони в частині прав і свобод громадян України-представників нацменшин.

"Вам брешуть, це не закон про мову - це закон про правила. Вам брешуть, це не закон про скорочення української в школах, це про те, що всі будуть вчити її однаково. Вам брешуть - це не відкат назад, це крок вперед, до ЄС, до європейських принципів. Жоден школяр не вчитиме українську менше. Жоден школяр не стане навчатися українською менше. Ніж решта українських школярів", - написав Бужанський в своєму Telegram-каналі.

Висновки Головного науково-експертного управління ВР містять кілька зауважень щодо оформлення законопроекту, термінів (уніфікувати поняття "нацменшини" та "корінні народи") і термінів набрання чинності, оскільки зміни впливають на витрати бюджету. По суті парламентські експерти схвалюють пропозицію:

"встановлення єдиного перехідного періоду щодо учнів всіх корінних народів і національних меншин України відповідатиме положенням Конституції України щодо проголошення України правовою державою (ст. 1), забезпечення відповідності законів Основному Закону України (ст. 8), гарантування рівності конституційних прав і свобод громадян України (ст. 24)".

Свою оцінку мовного закону, в тому числі й в частині середньої освіти, в грудні 2019 р. давала Венеціанська комісія. Там, зокрема, констатували, що за нинішніх умов:

"представники болгарської, грецької, німецької, польської, румунської та угорської меншин, крім можливості вивчати свою мову як предмет, можуть також вивчати один або кілька інших предметів на їх мові в середній школі. Проте представники національних меншин, які не говорять офіційними мовами ЄС, - білоруси, гагаузи, євреї та, що важливо, росіяне - зможуть тільки вивчати на рівні середньої школи свою мову як предмет... До корінних народів потенційно відносяться більш сприятливо, ніж до національних меншин, які говорять офіційному мовою ЄС, і до національних меншин, які говорять офіційною мовою ЄС, відносяться більш сприятливо, ніж до інших національних меншин".

Профільний парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики поправки забракував. Заперечення: високі бюджетні витрати (38,6 млн в 2020 р. і в цілому в 2020-2022 рр. - 56,8 млн грн на навчальні матеріали), ускладнення із залученням освітніх ресурсів (забезпечення підручниками, підвищення кваліфікації вчителів, брак часу). Там також послалися на те, що в Міносвіти і науки вже розробили дорожню карту з реалізації нинішніх мовних вимог.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь також виступив проти мовних ініціатив Бужанського. Він вказує на зрив уже збудованого освітнього шляху, додаткові та не передбачені бюджетом видатки. Він каже, що поправки дозволяють з 1 вересня 2023 р. 40-60% предметів у 5-9 класах викладати російською мовою, замість нинішніх 20% в школах з навчанням мовами нацменшин. Також один або кілька предметів російською мовою можна буде викладати у всіх школах.

"Твердження, що цей законопроєкт спрямований на захист порушених конституційних прав російської чи інших національних меншин, не відповідають дійсності. Адже Закон України «Про освіту», мовні норми якого були предметом розгляду в Конституційному Суді, рішенням Конституційного Суду №10-р/2019 від 16 липня 2019 року визнаний таким, що відповідає Конституції України.", - констатував Кремінь.

Незважаючи на заперечення Комітету, проект закону №2362 планують розглядати 16 липня - в день 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України.


До речі

9 липня Конституційний суд перейшов до закритої частини пленарних засідань за поданням 51 нардепа про визнання мовного закону суперечить Конституції. Парламентарії спрямували до КСУ подання влітку 2019 р.

Туманні перспективи

Категорично проти законопроекту виступають фракції "Європейська солідарність" (27 голосів), "Голос" (19 голосів), а підтримують в "Опозиційному блоці-За життя" (44 голоси). Монопартійна більшість в своїй думці не єдина. Частина нардепів публічно висловилася проти ініціативи свого колеги. Мінімум 18 нардепів від СН на своїх сторінках в Facebook розмістили однаковий пост про те, що поправки Бужанського суперечать їхнім переконанням і за них вони не голосуватимуть.

Такі установки не йдуть в розріз з позицією президента. Вибудувати його ставлення до мовного законодавства можна на підставі виступу нардепа від СН Федора Веніславський - офіційного представника гаранта на недавньому засіданні в КСУ:

"Предметом правового регулювання цього закону ("мовного", - ред.) не є статус інших мов. Ніякої нерівності статусу мов національних меншин в цьому законі немає і бути не може".

Отже, коаліційна фракція не обтяжена президентським невдоволенням. Проте відкинутий комітетом законопроект Бужанського ставлять на розгляд за активної підримки заступника голови СН Олександра Корнієнка. Його аргументи - законопроект №2362 збиралися розглядати у вересні 2020 р., проте на той момент вже стартує навчальний рік, тому процес потрібно прискорити.

Однак документ з'явився в парламенті ще в жовтні 2019 р. Часу для винесення в зал було цілком достатньо. Проте, актуалізували його на тлі двох подій: розгляду мовного закону в КСУ і напередодні місцевих виборів. І одразу дві фракції активно включилися в протистояння: заклик до українців вийти 16 липня під ВР на підтримку української мови офіційно озвучили і ЄС, і "Голос".

"Бужанський давно вніс законопроект. Це не його вина. Його партія намагається розіграти цю карту. Повторюється ситуація із "*законом Ківалова-Колесніченка". Він готувався ще Євгеном Кушнарьовим, потім групою експертів, довго лежав у парламенті , а напередодні парламентських виборів 2012 р. Партія регіонів вкинула його і розіграла політичну карту, - нагадує директор Українського інституту політики Руслан Бортник. - 30% електорату Зеленського вважає, що законопроект Бужанського потрібно прийняти. Напередодні місцевих виборів партія влади намагається розіграти це питання".

Однак зараз карта з цим законопроектом не тягне навіть на козирну. По-перше, мовна дискусія зміліла. По-друге, за словами експерта, за проект, за станом на 15 липня, є всього близько 200 голосів.

"Якщо президент прямо не втрутиться і не накаже депутатам, то голосів, швидше за все, не набереться. Нагадаю, що це законопроект, який необхідно прийняти в двох читаннях і між ними ще битва поправок, - уточнює Бортник. - Але нормальна робота парламенту вже завершилася і можливі тільки дострокові сесії. Тому ймовірність того, що законопроект ухвалять до 1 вересня, до моменту, коли російськомовні школи будуть трансформовані в україномовні, дуже низька. і ви подивіться, до чого дійшов діалог. Він не йде про статус мов нацменшин, чи повинні бути російськомовні школи. Йдеться тільки про те, коли їх закривати. Зараз таких шкіл в Україні залишилося 0,85% - 125 шкіл. Хоча ще в 90-х роках їх було понад чотири з половиною тисяч - 21%".

 

Автор: Анна Гончаренко

Дата публикации: 
16.07.2020 - 09