Консультативна рада щодо Донбасу: Чи зважаться Зеленський і Єрмак на підписання документа

У Мінську 25 березня заплановано чергове засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі (ТКГ), в ході якого може відбутися підписання угоди про затвердження Консультативної ради щодо врегулювання конфлікту.

Як повідомлялося, одна лише згода глави Офісу президента України Андрія Єрмака з цією ідеєю, підкріплена підписом під відповідною декларацією, викликала великий переполох у вітчизняній політтусовці і бунт частини фракції "Слуги народу".

Видання "Страна" з'ясувало, чи наважиться Київ після скандалу на підписання відповідного документа і які це викличе наслідки.

Зокрема, у виданні нагадали, що українські політики, які належать до умовної "партії війни", зустріли негативно ідею створення Консультативної ради при Мінській контактній групі.

До неї мають увійти з правом вирішального голосу по 10 представників України та Окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО, тобто "ДНР" і "ЛНР"), а також по одному представнику з правом дорадчого голосу від Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Росії, Німеччини та Франції за бажанням. Завдання ставиться обговорювати "проєкти політичних і правових рішень" в рамках Мінських угод.

Офіційно від української сторони декларацію про наміри підписав Леонід Кучма, але є підпис і Єрмака, щоправда, без зазначення посади.

Проти цього виступили як "Європейська солідарність" Петра Порошенка і "Народний фронт" Арсенія Яценюка (вже традиційно), так і прекочувавші до них прозахідні лобі "Слуги народу" (так звані "соросята") в числі 60 осіб.

Вони заявили, що створення такої ради дасть сепаратистам "політичну суб'єктність" і звинуватили Єрмака мало не в державній зраді. Нардеп від "Євросолідарності" Володимир В'ятрович навіть зажадав від СБУ порушити кримінальну справу.

"При цьому, очевидно, що саме по собі створення Консультативної ради не є значущим приводом для такого демаршу. Тому що "суб'єктність" сепаратистів де-факто визнана Україною ще під час підписання Мінських угод. З того часу (тобто з 2015 року) в Мінську регулярно засідає тристороння контактна група, яка обговорює приблизно ті самі питання, які має обговорювати і Консультативна рада. І там за одним столом вже п'ять років збираються представники України і представники "ДНР/ЛНР", - зазначає видання.

При цьому додається, що створення Консультативної ради носило скоріше символічний характер - як підтвердження Києвом наміру і надалі рухатися шляхом мирного врегулювання на Донбасі.

"Це було умовою Москви. Там говорили Києву - зробіть хоч щось, щоб показати рух. Хоч якісь маленькі кроки. Без цього жодні інші питання, включаючи обмін полоненими, вирішуватися не будуть. Тому Єрмак і пішов на підписання. А шум, який був піднятий в Україні - це просто тактика "партії війни": кошмарити українську владу за будь-які, навіть самі символічні примирливі кроки. Плюс до того, наклалася ще образа прозахідних депутатів у "Слуги народу" на відставку їх креатур - Гончарука та Рябошапки. І таким чином вони намагаються показати Банковій, що з їх потрібно брати до уваги. А створення Ради з Донбасу - це лише зручний привід", - сказало джерело видання, близьке до переговорного процесу в Мінську.

У свою чергу голова ВП Андрій Єрмак у відповідь на претензії почав "петляти". Заявив, що про жодні "прямі переговори з бойовиками" не може бути й мови. І що Рада потрібна для діалогу з участю переселенців з Донбасу, які живуть на підконтрольній території України.

Але в останній тиждень почали надходити й інші сигнали. Так, один з найзапекліших опонентів Єрмака нардеп від "Слуги народу" Гео Лерос за указом президента позбувся посади позаштатного радника відразу після того, як дав інтерв'ю "Цензору", де різко критикував створення Ради.

"Бачу, що Єрмак прочитав моє інтерв'ю", - написав після звільнення Лерос, щедро прикрасивши фразу "смайликами".

Його колега по фракції Євген Шевченко стверджує, що наполеглива фронда — це, за його підрахунками, лише 30 "слуг народу". Ще 30 підписантів вже пішли назад. "А решта - "за ", - запевняє "Страну" Шевченко, який публічно підтримав роботу Єрмака в Мінську. Згідно з офіційними даними, сьогодні у фракція складається з 248 депутатів.

Нарешті вчора, близький до Єрмака віцепрем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв'ю виданню "Гордон" прямо підтримав створення Консультативної ради.

"Ідея цієї ради — вважайте, це ідея громадської ради, в якій будуть представники громадянського суспільства, які мають довіру (це дуже важливо) цього товариства. Суть була в цьому. Навіть росіяни на переговорах у Мінську точно так само використовували цей термін — "представники громадянського суспільства". Не бойовики, не держслужбовці на публічній службі, не чиїсь там офіцери, які пішли служити, ні, мова йде про представників громадянського суспільства", — захистив ідею міністр.

У той же час опитані "Страною" депутати від СН дають більш або менш розпливчасті відповіді. Так, прихильник мирних переговорів Євген Шевченко не береться пророкувати рішення президентського офісу по Консультативній раді, але ідею діалогу вітає.

У свою чергу один з підписантів листа проти створення Ради "слуга народу" Дмитро Наталуха очікує, що ОП "скоріше відмовиться, ніж погодиться на запропонований формат скликання ради. "У моєму розумінні Офіс нас почув і зробив певні висновки, і ми побачимо інший формат участі Києва в цих переговорах, де стороною буде тільки Москва за посередництва ОБСЄ, як це визначено в українському законодавстві", - прокоментував він "Страні".

У той же час джерело в дипломатичних колах, близьке до переговорного процесу, сказало виданню, що вірогідність створення "в тому або іншому вигляді" Консультативної ради 25 березня велика.

"Це дозволить розблокувати багато інших процесів. Зокрема, щодо обміну полоненими. Без створення Ради нічого не буде", - сказало джерело.

При цьому наголошується, що останнім часом Зеленський показує, що готовий діяти всупереч наполегливим проханням Заходу і його лобі в Україні, доказ чому — звільнення підтриманого західними посольствами генерального прокурора Руслана Рябошапки.

"В історії з Рябошапкою президент проявив характер і щодо Ради теж за ним буде рішення. Він повинен ясно сказати прихильникам війни, що Рада в Мінську не буде приймати ніяких рішень. А він це буде робити, спираючись на думку більшості громадян, які хочуть миру", - сказав політолог Михайло Погребинський.

Ймовірність того, що Київ піде на угоду, він оцінює як 50 на 50. "Судячи з того, як Єрмак відразу під напором почав відступати і виправдовуватися, не факт, що в ОП готові витримати лінію до кінця", - вважає експерт.

Своєю чергою політолог Руслан Бортник говорить, що якщо ТКГ збереться (з урахуванням пандемії коронавірусу), Україна "швидше за все" дасть остаточну згоду.

"Це вимушений крок з боку України, метою якої є формальне виконання Мінських угод про прямий діалог, на чому наполягала Росія. Ця рада буде в кращому випадку підтверджувати те, про що Єрмак і Козак (куратор українського напряму в Росії, заступник керівника Адміністрації президента РФ Дмитро Козак — Ред.) домовляться. Можливо, іноді він буде висувати якісь ідеї, які, звичайно, отримають право на життя лише за згоди основних переговірників", - коментує політолог Бортник.

При цьому він сумнівається, що під час розгулу коронавірусу підписання викличе масові протести. "Велика частина суспільства не зрозуміє: мовляв, який Донбас і "Мінськ", у нас пандемія. Зараз громадську думку цим не виграти, політичні питання відходять на другий план", - вважає експерт.

Депутат від "Слуги народу" Тетяна Циба з числа підписантів звернення проти Ради, навпаки, вважає, що відповідна реакція буде: мовляв, за коронавірусом нічого не сховаєш.

"Ми будемо діяти за ситуацією. Я особисто відступати не має наміру", - резюмує депутат без уточнень.

Нагадаємо, раніше Єрмак обіцяв, що перед підписанням документа про утворення Консультативної ради з урегулювання конфлікту на Донбасі підніме питання на засіданні фракції "Слуги народу".

Дата публикации: 
25.03.2020 - 11