Противостояние НАБУ и НАПК, затягивание создания ГБР. Итоги дня с Бортником

В среду, 15 ноября, состоялся брифинг сотрудников НАПК касательно распространения недостоверной информации бывшим руководителем департамента финансового контроля и мониторинга образа жизни Анной Соломатиной. 

 

При этом на сайте НАПК появилось сообщение о том, что Нацагентство подало в суд на свою экс-сотрудницу Соломатину, которая заявила о злоупотреблениях в агентстве.

 

В четверг, 16 ноября, конкурсная комиссия будет выбирать главу Государственного бюро расследований из 19 кандидатов. Победителя будут выбирать путем открытого голосования. Всего на запуск работы этой правоохранительной структуры нужно полгода.

 

К слову, один из кандидатов на пост главы ГБР — главный военный прокурор Анатолий Матиос — заявил, что ему на запуск нового ведомства хватит трех месяцев. Эксперты же говорят, что из-за промедления с созданием нового органа уже через считанные дни в Украине может наступить коллапс с расследованием преступлений.

 

Кабмин утвердил стратегию развития системы МВД. Она рассчитана до 2020 года. Глава МВД Арсен Аваков рассказал, что это переведет ведомство на сервисные функции вместо карательных.

 

Основные направления документа — повышение роли правоохранительных органов в обществе, укрепление контакта с населением.

 

Среди обещанных новаций — качественный сервис, создание безопасной среды, соблюдения прав человека и сбалансированная миграционная политика, а вообще целью принятия стратегии является продолжение реформирования системы МВД, которое началось в 2014 году.

 

Эти и другие ключевые события дня в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.

 

ПРО ПРОТИСТОЯННЯ НАБУ І НАЗК

 

Що взагалі відбувається між НАБУ і НАЗК? Чому саме зараз Соломатіна вийшла із такими звинуваченнями, із викриттями Наталії Корчак та інших своїх екс-співробітників? 

 

— Я все ж таки це вважаю елементом протистояння між НАБУ і НАЗК, між тими людьми, які стоять за НАБУ, за спиною НАБУ, і між владою України в цілому. Все ж таки НАБУ останнім часом, нагадаю, створили декілька політико-інформаційних криз, які хоч і не перетворилися в юридичні покарання для якихось чиновників, але ж проблем для влади створили дуже багато. І справа Мартиненка, і Насірова, і Поляков, і Розенблат, і «рюкзаки Авакова», і генерали Міноборони. І потім вони добралися до святого святих — до «Ленінської кузні». А ще раніше, влітку, їх почали звинувачувати в тому, що вони нібито прослуховують президента, можливо. Тому що вони брали санкції на прослуховування людей із оточення президента, з якими він міг розмовляти. Тому можемо сказати, що йде неоголошена війна сьогодні між НАБУ і українською владою. НАБУ послідовно атакує НФ, БПП, чиновників різного рівня.

 

Мені здається, що ці «рюкзаки Авакова» в якійсь мірі стали, мабуть, останньою краплиною, після того, я вважаю, і ЗМІ про це пишуть, що влада створила об'єднаний оперативний штаб, але не для війни на Сході, а для війни з антикорупційними органами. І системно почали працювати по НАБУ в плані інформаційної дискредитації, в плані намагання взяти на гачок керівництво цього органу. Це призвело, я вважаю, що саме цим спровоковане це протистояння між НАЗК і НАБУ, коли керівники цих органів по черзі викликали один одного на допит, в НАБУ чи на розмову, чи на опитування в НАЗК. Тобто вони один одного звинувачують в корупційних чи інших адміністративних правопорушеннях і намагаються один одного допитувати в цій ситуації. САП в якійсь мірі грає на боці НАЗК… Тому що в САП свій конфлікт виник із НАБУ, там вони дуже обмінялися дуже різкими заявами. Молоді наші антикорупційні органи, створені в результаті найкращої в світі антикорупційної реформи сьогодні вчепилися в горлянку один одного. А в той час як справа корупції десь відійшла, на жаль, на другий план за цим протистоянням.

 

НАБУ наносить удар у відповідь. Відкрили провадження вже за фактом ймовірного отримання хабара в особливо великих розмірах співробітником НАЗК. Припускають, що в агенції займалися елементарним здирництвом, і не виключено, що навіть діяли у складі організованої групи. 

 

— Соломатіна висуває вкрай серйозні звинувачення, які полягають в тому, що цей орган був абсолютно залежним, всі декларації затверджувалися АП. Всі декларації продавалися, персональні дані продавалися. Це зі слів Соломатіної. Вкрай серйозні звинувачення. Але загалом, я думаю, що це більше така ширша гра. З одного боку, за НАБУ, очевидно, стоїть частина західних наших партнерів, інакше цей орган давно вже прихлопнули б, і ми вже про нього б забули, які створюють кризу для української влади. З іншого боку, українська влада з усієї сили намагається ліквідувати цей фактор постійного генерування криз напередодні виборів в 2019 році. Якщо влада ввійде зі шлейфом постійних звинувачень в корупції, особливо, в корупції на крові, це рюкзаки, і генерали Міноборони,  всього іншого, перемогти на виборах буде вкрай складно. Більше того, на мою думку, ведеться боротьба навіть не навколо НАБУ і НАЗК, ведеться боротьба навколо політичного майбутнього цієї сьогодні влади. Очевидно, що з НАЗК будуть залишати ще люди. І вже Мустафа Найєм нам сказав, що ще дві фігури зізналися, ще два працівники НАЗК також розкажуть нам, що там відбувалося.

 

Позови до суду на захист честі та гідності на пані Соломатіну, яка за повідомлення НАЗК, вже не обіймає посаду з 31 жовтня цього року. 

 

— Перед тим я бачив повідомлення, що нібито вона була на лікарняному, а не була звільнена. 

 

За рік Соломатіна могла побачити, що там відбувається?

 

— Соломатіна працює там з червня 2017 року. До неї претензій може бути менше, тому що ця людина пропрацювала три-чотири місяці в НАЗК. Але справа полягає в іншому. Люди туди приходили за певними протекціями наших західних партнерів, нашої євроінтеграційної позиції. Сьогодні люди виходять просто з цього органу, оскільки вони бачать, що він руйнується, вони не хочуть нести на собі відповідальність за руйнування цього органу, репутаційні ризики не хочуть з собою нести. За великим рахунком, вихід людей із НАЗК означає, що наші західні партнери поставили на ньому хрест і що найближчим часом його очікує або докорінне переформатування, тому що будь-яку соціальну довіру він втратив після цих заяв, які зробила Соломатіна, тим паче, що і результату він за цей час не показав. 

 

Хоча НАЗК кажуть, що вони працюють дуже добре. 

 

— Якби це відбулось в будь-якій іншій країні, полетіли б голови ще вчора, після цих заяв, одразу б люди йшли самі у відставку і відправляли у відставку, їх би затримували і виловлювали в аеропортах. Колосальний підрив довіри до нашої країни з точки зору західних партнерів, які створювали цю реформу, які створювали ці органи, які інвестували, дали свої гроші, які постійно сподівались на цю реформу. 

 

Що скаже САП?

 

— Але ж документи горять. Час іде. Вже оголошено, що ці справи є, вже оголошено, що НАБУ намагається отримувати дозвіл на слідчі дії. Дим іде, я думаю, не тільки в НАЗК, але в багатьох приватних квартирах, я думаю, сьогодні тепло за рахунок спалення документів. Втрачено час, якщо говорити серйозно, і за цей час втрачається доказова база. 

 

Детективи НАБУ, за інформацією «Української правди», навіть вже встановили: перший заступник керівника головного департаменту стратегічного планування і оперативного забезпечення Адміністрації президента Олексій Горащенков видавав вказівки працівникам НАЗК. 

 

— Уявіть собі, потім НАЗК перевіряє декларацію цього Горащенкова чи керівництва Адміністрації президента, чи президента. Звичайно, це смішно. Це, на жаль, виявилась імітація, а не реформа. За великим рахунком, я думаю, ця ситуація зіграла і на користь НАБУ, тому що інформаційну складову НАБУ, безумовно, виграло. Ще один нібито орган, який мав боротись із корупцією, який працював у цій сфері, абсолютно дискредитований, суспільство втрачає до нього залишки довіри. Ще раз підкреслена необхідність подальшої автономізації НАБУ, тобто передачі її функцій, слідчих дій, прослуховування, всього іншого, тому що і СБУ, і САП слугують сьогодні таким собі нашийником і намордником для НАБУ. Ще раз підкреслена теза, що необхідний окремий антикорупційний суд, тому що наш суд неспроможний забезпечити об'єктивний розгляд, який готується НАБУ, тобто НАБУ в плані інформаційному сьогодні перемогло.
 

ПРО ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ

 

Військовий прокурор поскаржився, що 21 листопада і військова прокуратура, і ГПУ стануть частково недієздатними через те, що у нас не створене ДБР. Закон про створення ДБР ухвалили ще в 2015 році. 

 

— А саме ДБР створили в 2012 році новою версією КПК, там з'явились про нього згадки. Ми чуємо цю заяву від Матіоса, який є одним із ключових претендентів на посаду голови ДБР. 

 

Цей факт оминути неможливо. Це ж не тільки його заява? 

 

— Це заява генпрокурора. Але хто створив цю кризу? Чи не той же самий генпрокурор, який очолював президентську фракцію в парламенті, приймаючи те законодавство. 

 

Днями Юрій Луценко говорив, що конкурсна комісія не впоралася з обранням керівництва ДБР із політичних причин. Що це за політичні причини, що за два роки вони не впоралися?

 

— Це протистояння між БПП і НФ, таке тихеньке, підкилимне, за право визначити фігуру керівника ДБР. ДБР — це буде супер-силовий монстр в Україні. Це буде орган, який буде сильніший прокуратури, НАБУ, СБУ, і всіх інших. Тому що йому передадуть всі слідства. Йому і СБУ передасть слідство, і МВС, і ГПУ. Загалом очікується, що ДБР одразу отримає не менше 27 тисяч справ, 27 тисяч розслідувань. І от боротьба за цей супер-силовий орган між БПП і НФ, невизначеність, неспроможність домовитися, хто його очолить, на мою думку, призвела поки що до такого результату. 

 

Давайте порахуємо, що в нас вийде, якщо буде створене і запрацює ДБР. Ми отримаємо силового монстра — це раз, я сказав. Друге — НАБУ втратить частину справ. Насправді, створення ДБР — це можливість, це елемент, легальний елемент блокування роботи НАБУ. Хоча б часткового блокування. Тому що ДБР скаже: а віддайте нам ті-то і т-то справи. А НАБУ скаже: ні, ці ми вам не можемо віддати. Це не по закону. 

 

Очільник НАБУ теж дорікав, що немає досі ДБР. Тому що, саме тому, що 21 листопада зваляться просто на голову працівників НАБУ якась шалена кількість справ, яка перейде до їх відомства. 

 

— Сім тисяч із ГПУ мають перейти до їх відомства. І навіть якщо оберуть голову ДБР, так органу ж немає, інфраструктури немає, немає приміщень, немає 1,5 тисячі детективів, немає техніки. Нічого немає. Навіть після обрання голови ДБР ще щонайменше півроку-рік просто не зможе запрацювати. Хоча номінально, по закону,  отримає повноваження слідства. А всі інші органи втратять. 

 

Завтра обиратимуть голову, кандидатів 19, обирали їх на конкурсі, переможця визначать на відкритому голосуванні. Матіоса ви згадували як кандидата. Що ви знаєте про інших? 

 

— Ще є дві людини, які очевидно зв'язані з АП. Це згадуваний нами чиновник, якого сьогодні звинувачують в кураторстві НАЗК, і ще одна людина, нотаріус номінально, яка пов'язана родинними зв'язками з АП. Всі інші, я вважаю, мають менше шансів на сьогодні. Називається ще один із прокурорів, колишніх прокурорів з Львівської області. Решта, я думаю, що за великим рахунком — статисти. Але в цій ситуації, на фоні цих скандалів, я думаю, все ж таки, що завтра можуть не ризикнути оголосити прізвище нового очільника ДБР. І це питання буде перенесене на пізніший строк, поки не врегулюється, не притруситься інформаційним пилом скандал навколо НАЗК.
 

ПРО СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ МВС

 

Кабмін затвердив стратегію розвитку системи МВС, яка розрахована до 2020 року. Чому тільки зараз? Як реформа йшла весь цей час?

 

— Без стратегії. Створювали Нацполіцію, вона створювалась по окремим містам, точковим методом, не у всій країні. Я думаю, що в значній мірі ця стратегія — це фількіна грамота, просто документ ради документа, документ ради піару, заради галочки, щоб можна було сказати, що це 145 реформа. 

 

У нас нічого не робиться просто так. Чому саме зараз?

 

— Як мало бути в ідеальному світі або в нормальних країнах? Спочатку приймається стратегія, потім на її базі приймаються закони, а в нас прийняли гору законів, які регламентують діяльність правоохоронних органів і МВС, а тепер приймають стратегію, яка б мала їх визначати і пояснити, куди, з ким і для чого ми йдемо в цій сфері. Цього не відбулось, тому, я думаю, це просто така собі галочка. За великим рахунком, на цей документ не варто звертати увагу. Єдине, що в мене як у випускника Національної академії внутрішніх справ України викликає сарказм — у нас вже оцінювали роботу поліції за соціологічними опитуваннями. Це призвело до стрімкого, різкого росту злочинців. Тисячі людей не зайвих для України людей загинули в результаті сплеску злочинності. Якщо ми зараз знову переведемо поліцію на сервісну функцію, а не на охоронну, мені страшно уявити, що буде творитись на українських вулицях. 

 

Заступниця міністра Тетяна Ковальчук, коли звітувала про вже виконану роботу, заявила, що відомству вдалось розмежувати функцію політичного управління і професійної діяльності. Вдалось?

 

— Ні, звичайно. Ми бачили дії тієї ж самої структури в МВС під час обшуку у справі «рюкзаків Авакова». Хтось когось обіцяв збалансувати, тобто один керівник правоохоронного органу обіцяв збалансувати інший. Раніше на каву запрошували, а тепер обіцяють збалансувати. Працівники правоохоронного органу перешкоджали антикорупційному органу вчиняти слідчі дії у Харкові. Звичайно, сьогодні, на жаль, правоохоронні органи часто використовуються просто як приватні армії.

 

К слову, политолог Кирилл Молчанов в эфире «ГС» отметил, что ГБР до сих пор не создано, поскольку на это нет политической воли. Также, по его словам, своими полномочиями не хочет делиться Генпрокуратура.

 

Напомним, политолог Виктор Таран считает, что публичная борьба НАПК и НАБУ не только подрывает доверие граждан к ним, но и может уничтожить оба органа.

Голос Столицы: http://gs.fm/experts/20171115/6066509.html

Дата публикации: 
16.11.2017 - 14