ШАГРЕНЕВА ШКІРА ДЕРЖБЮДЖЕТУ-2020: В ОЧІКУВАННІ ОСІННЬОГО ОБРІЗАННЯ

Стає очевидним, що з першим своїм річним бюджетом «зелена» влада не зводить кінці з кінцями. Плани бюджетних показників навіть близько не виконані і після того, як в квітні вони були зменшені майже на 80 млрд. Грн. Змусять уряд величезний дефіцит і недоїмки провести другий секвестр бюджету? Що це буде значить для держави і людей? З цими питаннями розбиралася Lenta.UA.

Як різали бюджет навесні

За даними Рахункової палати, за 7 місяців 2020 року план видатків загального фонду державного бюджету не виконані на 51 млрд гривень або 9,5%. На бюджетників, пенсіонерів, держпідприємства, та й на оборону не вистачило кожної десятої гривні.

Насправді ситуація з бюджетом-2020 куди більш важка. Адже в квітні план витрат уже був зменшений на 77 млрд гривень. Верховна рада 13 квітня внесла зміни до державного бюджету на 2020 рік, збільшивши дефіцит держбюджету з 96,3 млрд грн до 298,4 млрд грн.

Іншими словами, був проведений секвестр, тобто, скорочення видаткової частини бюджетного плану. Такий захід є вимушеним і приймається в тому випадку, якщо виникли в державі непередбачені фінансові труднощі не дозволяють слідувати вже прийнятого і затвердженого бюджету.

В результаті весняного кадастру на 8,24 грн скорочується обсяг виплат пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Взагалі, кошти на субсидії зменшилися в 1,8 рази: з 71,0 до 39,3 млрд. грн, як і кількість домогосподарств-отримувачів. А 3 вересня пішов ще один міні-секвестр: ВР ще на 2,16 млрд грн скоротила витрати на Міністерство соцполітики якраз за статтею фінансування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Тим часом, ціни на ЖКГ ростуть: доведеться більше платити і за вивіз сміття ( «управління відходами»), і за газ, та й за багато іншого.

2,1 млрд грн грн скорочується субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад, а також на 1,6 млрд. Грн - на функціонування Фонду енергоефективності. Це до питань про децентралізацію і економію енергоресурсів.

Дефіцит Пенсійного фонду України збільшується 29,7 млрд грн - до астрономічної суми 202,9 млрд грн в результаті зниження економічної активності, а цей дефіцит покривається з держбюджету країни.

Разом з цим було створено Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 і її наслідками об'ємом в 64,7 млрд грн. Правда, організація "Стейт Вотч" встановила: з усіх грошей, які виділили з фонду, тільки 15% пішли безпосередньо на медицину.

Зате уряд почав роздавати гроші іншим міністерствам, які мають вкрай опосередковане відношення до медицини та інфекції. На потреби Нацгвардії, на зовнішнє незалежне оцінювання і навіть на дороги.

Асфальтовим катком - по коронавірусу

Причому на дороги пішло більше половини бюджету коронавірусного фонду, ні багато ні мало 35 мільярдів. Всі вони підуть на президентську програму "Великого будівництва". Володимир Зеленський відправився в тур по країні і в кожному регіоні обіцяє: "Ми добудуємо ці дороги!"

Голова експертної організації StateWatch Гліб Канівський каже: "Дороги - це важливий елемент піару перед місцевими виборами. Тобто кожен депутат тепер може поїхати в свій округ і сказати, що ось я вибив вам гроші на ремонт доріг".

А ще понад 15 мільярдів отримало міністерство соціальної політики, щоб змогло виплатити пенсії. Це вже ближче до людей, хоча коронавірус теж проглядається з працею.

Тож не дивно, що 6 областей України вже просять гроші саме на медицину. На запобігання поширенню COVID-19, на доплати лікарям. Полтавська, Харківська, Івано-Франківська, Одеська, Чернівецька, Черкаська - просять сотні мільйонів гривень. Але в цьому самому фонді їх уже немає.

Як маніпулювати бюджетною звітністю

Весняний секвестр бюджету-2020 таїв у собі хитрість з точки зору урядової звітності. Зменшення з ходу бюджетних планових цифр значно поліпшило статистику, адже тепер відсотки виконання брали з істотно менших чисел.

Все одно, що після початку забігу, поки спортсмен долає відміряну дистанцію, фінішну стрічку переносять ближче до старту. Природно, результати будуть куди краще.

Але бюджетні результати в поточному році, як показують цифри, все одно плачевні, перенесення стрічки не допомогло.

Аналіз експертів Growford Institute на предмет того, які статті надходжень до державного бюджету стали найбільш проблемними в I півріччі 2020 року, демонструє: бюджетні проблеми є похідними від важких комплексних проблем всієї фінансово-економічної і промислової політики уряду.

Отже, основні недоїмки за півроку:

  • ПДВ з імпортованих в Україну товарів (недонадходження склали 33,2 млрд грн, або 22,3% від планового показника);
  • рентна плата за користування надрами для видобутку природного газу (6,2 млрд грн, або 47%);
  • рентна плата за користування надрами для видобутку природного конденсату (0,2 млрд грн, або 18,1%);
  • рентна плата за користування надрами для видобутку нафти (0,3 млрд грн, або 13,7%);
  • ввізне мито (0,9 млрд грн, або 9,2%);
  • трансферти від ЄС, урядів іноземних держав, донорських установ (0,4 млрд грн, або 47,1%);
  • податку на доходи фізичних осіб до держбюджету надійшло на 3,9% менше, ніж було заплановано.

Доведеться різати обрізане

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник констатує: «У бюджеті є дефіцит, про який говорив Шмигаль, і є дірка, про яку говорять в опозиції. Дефіцит 298 мільярдів, він закладений в бюджеті після весняного секвестру. Сьогодні дохідна частина того секвестрованого бюджету виконується на 82-87% в залежності від місяця. За підсумками року це може дати ще від 10 до 20 мільярдів діри».

Тобто, і обрізаний бюджет не виконали. На підставі цього експерт прогнозує ще один секвестр бюджету в ВР, який просто необхідний в поточній ситуації. Особливо якщо врахувати ситуацію з зовнішніми запозиченнями: нових не дають, а старі становлять величезну суму для України.

«Необхідно терміново залучати зовнішні запозичення. План залучення зовнішніх запозичень виконаний на 30%. Протягом чотирьох місяців, які залишилися необхідно залучити ще 70% зовнішніх запозичень. Це як мінімум ще 600 мільярдів гривень. Це вже не враховуючи програми МВФ, тому що вона врахована. Або доведеться скорочувати або не виконувати частину бюджетного фінансування. Там є програми, важливі для Президента. Боюся, що після 25 жовтня «Велике будівництво» стане на паузу, тому що стане питання, чи фінансувати бюджетників або ж ключові програми. Реальна потреба бюджетного фінансування з урахуванням необхідності фінансувати державний борг, нагадаю, це близько 400 мільярдів гривень, які ми повертаємо в цьому році. Реальна потреба в рефінансуванні держборгів становить близько 900 мільярдів гривень на цей рік», - зазначив Руслан Бортник.

Чи врятують владу податки, виплачені бізнесом з підвищеною мінімальної зарплати? Ледве. Тим більше, що разом із зарплатами підуть вгору і соціальні виплати.

До речі, влада часто виправдовується, що труднощі нинішні викликані пандемією, від неї і страждаємо. Насправді негативний бюджетний тренд почався не з коронавірусу, а набагато раніше. За даними Державної казначейської служби, в січні 2020 року загальний фонд Державного бюджету був виконаний лише на 75,5% (-24,5%) від плану, в лютому 2020 року - на 93,7% (-6,3%), в березні 2020 року - на 89,3% (-10,7%). У минулому році за підсумками вересня-2019 загальний фонд держбюджету недовиконаний на 10,6% від плану, в жовтні-2019 - на 10,9%, в листопаді-2019 - на 7,1%.

А ось за що «зеленські» можуть сказати «спасибі» «папередникам», так це за залишені Порошенком-Яценюком-Гройсманом гігантські зовнішні борги.

Чого чекати від осіннього секвестру видаткової частини бюджету-2020? Судячи по пріоритетах весняного бюджетного загострення, нічого хорошого. Знову будуть обрізати субвенції і пільги.

І вже з урахуванням двічі обгризаного огризка бюджету-2020 стануть верстати бюджет-2021...

Олександр Качура, не є депутатом

Дата публикации: 
08.09.2020 - 09