Аналітичний огляд Найважливіших подій військово-політичного, економічного Та соціального характеру в Україні

 

(з 07.01.2019 по 13.01.2019)

 

I. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

 

  1. 1.1 Томос та усе, що з ним пов’язане.

1.2 Висування та реєстрація кандидатів, а також їхні передвиборчі заяви.

1.3 Чутки щодо затримання П. Фукса та І. Іванчука у Мексиці.

1.4 Загибель українських моряків біля берегів Туреччини.

1.5 84 місце України у індексі демократії.

Підсумки.

II. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

 

2.1 «Шатдаун» у США та питання виконання передвиборчих обіцянок Д. Трампа.

2.2 Розвиток чуток про можливе злиття Росії та Білорусі, а також дипломатична полеміка між двома країнами.

Підсумки.

 

III. ЕКОНОМІКА

 

3.1 Прогноз МВФ щодо інфляції в Україні у 2019 році.

3.2 Зменшення прибутків 100 найбільших державних компаній України за підсумками 2 півріччя 2018 року.

3.3 Зростання тарифів на водопостачання у Києві.

Підсумки.

 

ВИСНОВОК

 

I. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

 

    1. Томос та усе, що з ним повязане.

 

Тиждень, що минув, в українській політиці пройшов під знаком Томосу. Отримавши 6 січня від Константинопольського патріархату давно анонсований документ, Президент та його адміністрація спробували взяти максимум від церковної тематики. На Різдво 7 січня Томос було представлено офіційно П. Порошенком та митрополитом ПЦУ Єпіфанієм у Софійському соборі Києва1. Потім міністр культури України Євген Ніщук заявив, що під час інвентаризації у Києво-Печерській лаврі було виявлено зникнення кількох цінних ікон, за фактом чого відкрито кримінальні провадження2. Після цього із врученням Томосу Україну привітали США. Офіційний сайт американського представництва в Україні заявляє, що Сполучені Штати вважають вручення Томосу про автокефалію Православної церкви України від 6 січня «історичним досягненням у прокладанні Україною власного шляху у майбутнє»3. Ще одна подія з тої ж серії – «Томос-тур» Президента регіонами.

Перераховані вище новини було широко розповсюджено в українському сегменті Інтернету, як і повідомлення про добровільно-примусові (під натиском місцевих керівників) переходи общин УПЦ до ПЦУ у Волинській, Одеській та Житомирській областях.

Не дивлячись на те, що сам Томос підписувався поспіхом (6-7 січня під ним ще не було підписів членів Синоду Константинопольського патріархату, а з’явилися вони лише 9 числа), співробітники виборчого штабу П. Порошенка та підконтрольні йому ЗМІ зуміли сповна використати цей привід для того, щоб захопити інформаційну повістку країни на цілий тиждень.

Навряд чи Томос допоможе діючому Президенту наростити реальний рейтинг, однак можна прогнозувати появу ряду замовних соцопитувань, котрі будуть показувати методичне збільшення електоральних симпатій до П. Порошенка. У цьому повадку Томос буде використаний як привід для пояснення іншої передвиборчої технології – формування суспільної думки шляхом публікації даних замовних соціологічних досліджень. Реальний потенціал зростання президентського рейтингу завдяки Томосу навряд чи перевищує 1.5-2%.

Що стосується політичної обстановки у країні, надання Томосу та початок тиску на духовенство УПЦ внаслідок його надання напевне призведе до зростання соціального напруження та конфліктного потенціалу в українському суспільстві.

 

    1. Висування та реєстрація кандидатів, а також їхні передвиборчі заяви.

 

8 січня стало відомо, що Центральна виборча комісія зареєструвала кандидатами на пост Президента лідера соціал-демократичної партії Сергія Капліна, лідера суспільно-політичного руху «Справедливість» Валентина Наливайченка, лідера «Самопомочі» Андрія Садового та самовисуванця Віталія Скоцика. Раніше Центрвиборчком зареєстрував першого кандидата на пост Президента України – екс-міністра екології та природних ресурсів (2014-2015) Ігоря Шевченка. Таким чином, станом на кінець тижня наявні 6 офіційно зареєстрованих кандидатів.

Крім того, минулого тижня було заявлено про висування у якості кандидатів у президенти:

  • від партії «Наші» – Євгена Мураєва (його висунуто та з’їзді);

  • від партії «Народний рух України» – Віктора Кривенко4;

  • позафракційного депутата Віталія Купрія (як самовисуванця).

В цілому, остаточною кількістю кандидатів у президенти, ймовірно, буде приблизно 30 осіб.

Минулого тижня також активізувалися розмови про висування єдиного кандидата від «демократичної опозиції». Так, народний депутат Мустафа Наєм, який приєднався до ініціативи з висування єдиного кандидата на президентських виборах «Спільно», заявив:

«Виборці очікують обєднання та подолання нашого вічного «зурочили»: де два козака – там три гетьмани»5.

«І є три ключові фігури, котрі, сівши за стіл переговорів та домовившись про єдиного кандидата, можуть змінити хід цих виборів – це Анатолій Гриценко, Андрій Садовий та Святослав Вакарчук», – вважає Наєм.

Зважаючи на те, що С. Вакарчук не оголосив наміру балотуватися, а А. Садовий заявив, що готовий об’єднатися з А. Гриценко лише перед парламентськими виборами6, ініціативу М, Наєма можна вважати провальною.

Щодо А. Гриценко також варто зазначити, що минулого тижня його піарщики спробували (майже безуспішно) використати виклик цього кандидата в президенти на допит до СБУ за справою «про обставини окупації Донбасу та анексії Криму»7 у якості свідка з метою розповсюдження цієї інформації у ЗМІ. Спроба піару вийшла провальною через неспроможність приводу (Гриценка ні в чому не звинувачували, а викликали для дачі показань та повідомлення відомих йому даних для того, щоб допомогти розслідуванню).

Підбиваючи підсумки «передвиборчого» аспекту минулого тижня, варто відмітити, що кандидати-«важковаговики» поки що не дійшли до етапу реєстрації та очікують на слушний момент (кінець січня – початок лютого, коли закінчаться зимові свята та інформаційний ефект від їхньої реєстрації буде максимальним).

 

 

    1. Чутки щодо затримання П. Фукса та І. Іванчука у Мексиці.

 

8 січня журналіст програми «Схеми» Наталія Седлецька повідомила, що, за її інформацією, відомого українського олігарха російського походження Павла Фукса затримали після прильоту на мексиканський курорт Канкун. Цю інформацію вона опублікувала, посилаючись на джерела у «системі міжнародного правопорядку та в оточенні самого бізнесмена»8. Крім того, Н. Седлецька заявила, що на момент затримання з П. Фуксом знаходився заступник голови фракції «Народний фронт» Андрій Іванчук, однак його відпустили відразу після затримання, а проблеми на кордоні виникли тільки у Фукса. Пізніше аналогічну версію події озвучив голова українського МЗС П. Клімкін9.

При цьому, сам П, Фукс заперечив повідомлення щодо його затримання, назвавши їх фейком.

Те, що дана історія отримала суспільний резонанс, пояснюється спробами журналістів шукати «скандальні» інформаційні приводи у святковий період, котрий зазвичай не багатий ними. Ймовірно, передбачалося, роздути інформаційну хвилю на тему «високопоставлений депутат літає за кордон з олігархом та займається сумнівними справами». Однак, спроба не вдалася, і не в останню чергу через те, що для журналістів лишилися невідомими як причини ймовірного затримання Фукса, так і те, чи було воно насправді.

 

 

    1. Загибель українських моряків біля берегів Туреччини.

 

7 січня через погодні умови біля берегів провінції Самсун у Туреччині затонув вантажний човен з 11 українцями на борту, в результаті катастрофи загинули 4 громадянина України. За даними МЗС, човен не витримав удару хвилі та розламався10.

За повідомленням місцевої влади, в результаті інциденту загинули 6 з 13 членів екіпажу. У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб заявили, що вантажний човен з українцями на борту, котрий потонув біля берегів Туреччини, перевозив вугілля з порту Азов (РФ) до порту Самсун (Туреччини) та міг везти вугілля з ОРДЛО11.

Спроба української влади використати трагічну історію загибелі українських громадян для чергової заяви про реекспорт вугілля з ОРДЛО виглядає не тільки аморально, але й вкрай необдумано, адже, якщо розпочати розслідування схем реекспорту вугілля з непідконтрольних Україні територій Донбасу, можна розкрити його поставки на територію, що контролюється українською владою, а це неминуче призведе до скандалу.

 

 

    1. 1.5 84 місце України у індексі демократії.

 

9 січня стало відомо, що Україна зайняла 84 місце у рейтингу «Індекс демократії – 2018», складеному спеціалістами видання «The Economist», та залишила за собою статус «гібридного режиму». Серед країн Східної Європи Україна займає 17 місце, отримавши, як і минулого року, 5.69 балів з 1012.

Теорія виділяє два типи гібридних режимів: диктократія та демократура. Згідно з визначеннями, в Україні маємо друге:

«Демократура передбачає демократизацію без лібералізації. Це означає, що вибори (за умови, якщо вони взагалі проводяться), багатопартійність та політична конкуренція допускаються тільки у тому розмірі, в якому вони не загрожують владі правлячої еліти. Фактично політична участь більшості розглядається як пряма демонстрація підтримки правлячої еліти. Прикладами таких режимів можуть бути Сальвадор та Гватемала, де з середини 1980-х років вибори проводилися з порушеннями політичних та громадянських прав»13.

Схожа характеристика правлячого в Україні політичного режиму, на погляд спеціалістів впливового західного видання, котре ніяк не можна запідозрити в упереджено-негативному ставленні до нашої країни – тривожний сигнал, який констатує, що на 5 році після Євромайдану Україна все ще має серйозні проблеми з дотриманням демократичних прав і свобод громадян.

 

Підсумки.

 

У внутрішній політиці минулого тижня основними стали дві тенденції. Перша – домінування в інформаційному просторі церковної теми, що пояснюється цілеспрямованим розкручуванням всього, що пов’язане з Томосом, передвиборчим штабом діючого Президента. Ймовірно, там розраховують використовувати релігійну тему якщо не як спосіб підняття рейтингу гаранта, то точно як привід для застосування іншої політтехнології – моделювання суспільної думки за допомогою замовних соцопитувань.

Друга тенденція – активізація кандидатів «другого ешелону» у питаннях висування та реєстрації. Цю активність нескладно пояснити: кандидати, котрі практично не мають шансів вийти до другого туру, вирішили використати затишшя між святами, щоб у черговий раз попіаритись, заявивши про себе, а заодно і зареєструватися офіційно. «Топові» кандидати реєструватимуться у кінці січня – на початку лютого.

 

 

II. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

 

2.1 «Шатдаун» у США та питання виконання передвиборчих обіцянок Д. Трампа.

 

У США продовжується «шатдаун» (період браку коштів на здійснення деяких функцій держави, котрий викликала неузгодженість бюджету). 9 січня президент Дональд Трамп закликав конгрес надати 5.7 млрд доларів на зведення стіни на кордоні США з Мексикою14.

Історія тягнеться з кінця грудня, коли американські сенатори не змогли узгодити проект бюджету країни, через що у США тимчасово призупинилася робота державних установ («шатдаун»)15. Документ не було прийнято через розбіжності між демократами та республіканцями щодо планів Президента США збудувати стіну на кордоні з Мексикою. Трамп вимагає виділити майже 6 млрд доларів на фінансування стіни, а демократи категорично відкидають цю вимогу. Палата представників Конгресу США, у якій більшість за демократами, прийняла ряд законопроектів, котрі спрямовані на завершення «шатдауна». У той же час Палата відкинула вимогу Президента Трампа надати додаткове фінансування будівництва пограничної стіни.

З описаними вище подіями пов’язане також небувало довге продовження «шатдауна» у США. Для Д. Трампа побудова стіни на кордоні з Мексикою має принципове значення через те, що це була одна його основних передвиборчих обіцянок. Не дивлячись на те, що зараз рейтинг Президента США знаходиться на позначці 44%, «дотисканням» демократичної опозиції у Конгресі у питанні стіни він розраховує суттєво наростити електоральні симпатії за рахунок консервативно налаштованих виборців, котрі виступають за максимальне обмеження імміграції. За думкою команди Д. Трампа, виконання обіцянки будівництва стіни зможе остаточно його убезпечити від загрози імпічменту до кінця поточного терміну та надати непоганий старт для можливого обрання на повторний строк. У зв’язку з цим, не варто очікувати на пом’якшення позиції Трампа.

2.2 Розвиток чуток про можливе злиття Росії та Білорусі, а також дипломатична полеміка між двома країнами.

 

8 січня видання Bloomberg опублікувало статтю, у котрій стверджувалося, що «президент РФ Володимир Путін, котрому бути при владі залишилося не більше 5 років, шукає шляхи забезпечення свого подальшого впливу способом створення тіснішого союзу з Білоруссю»16.

Цю статтю було опубліковано в умовах продовження дипломатичної полеміки між РФ та РБ з питань податкового маневру та поглиблення інтеграції у рамках Союзної держави. Так, 10 січня Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Росія може втратити єдиного союзника на західному напрямі через відсутність домовленостей про компенсацію за податковий маневр у нафтовій сфері17. Того ж дня. О. Лукашенко назвав обговорення питання об’єднання Росії та Білорусі «дурними та притягнутими за вуха», підкресливши, що мова може іти лише про поглиблення інтеграції у рамках Союзної держави, але не про злиття двох країн18.

Насправді, логіка чергової суперечки між Росією та Білоруссю є простою: РФ обіцяє РБ пільгові ціни на нафту в обмін на глибший ступінь інтеграції у рамках Союзної держави, котра, по суті, у перспективі розглядається як конфедеративне об’єднання двох країн. В умовах наростаючого протистояння з НАТО у Східній Європі, що виражається через пришвидшену мілітаризацію регіону, Росії необхідно остаточно закріпити свій контроль над такою стратегічно важливою країною, як Білорусь, убезпечивши її від будь-яких «майданів» та інших коливань у бік Заходу, котрі можуть бути пов’язаними зі зміною влади (адже Лукашенко не вічний). Найнадійнішим способом закріпити такий контроль є злиття РФ та РБ у одну державу. Ймовірно, що нинішня інформаційна кампанія на цю тему має на меті промацати ґрунт суспільних настроїв в обох країнах стосовно подібного об’єднання.

 

Підсумки.

 

Продовження «шатдауну» у США та прагнення Росії укріпити власний вплив на Білорусь – найважливіші зовнішньополітичні тенденції минулого тижня. Перша з них пов’язана з прагненням Д. Трампа виконати одну зі своїх глобальних передвиборчих обіцянок,, забезпечивши таким способом собі зростання рейтингу та непоганий шанс переобратися. Друга пояснюється бажанням Росії унеможливити будь-які спроби з боку Заходу нівелювати її вплив на Білорусь, котра має величезне значення з військово-стратегічної точки зору через постійне посилення мілітаризації Східної Європи.

 

III. ЕКОНОМІКА

 

3.1 Прогноз МВФ щодо інфляції в Україні у 2019 році.

 

У свіжому огляді Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що інфляція в Україні за підсумками 2019 року складатиме 7%. Зазначається, що збереження жорсткої грошово-кредитної політики та уповільнення внутрішнього попиту має допомогти поступово довести інфляцію до трішки менше 7% до кінця 2019 року19.

Даний прогноз представляється нам надто оптимістичним з огляду на те, що минулого року інфляція склала біля 10%. Крім того, за минулі півроку МФВ неодноразово знижував прогнози зростання української економіки. Те саме може очікувати і на прогнози темпів інфляції.

 

 

3.2 Зменшення прибутків 100 найбільших державних компаній України за підсумками 2 півріччя 2018 року.

 

За результатами 6 місяців 2018 року 100 найбільших державних компаній загалом отримали прибуток у розмірі 21.5 млрд гривень, що майже на 41, 9% менше, ніж за аналогічний період 2017 року – майже на 15.5 млрд гривень.

Про це сказано у звіті Міністерства економічного розвитку та торгівлі20. Як відмічається, основним фактором, що вплинув на зниження показника, стало зменшення чистого прибутку НАК «Нафтогаз України», котра складає близько 51% від загального результату всього фінансового портфелю.

Досить тривожним фактом є як саме зниження прибутку державних компаній, так і те, що прибуток газового монополіста складає у її структурі більше половини. За подібних умов неможливо забезпечити високий притік валюти до економіки через те, що основний прибуток збирається у вигляді тарифів з власних громадян, а не надходить від експорту вироблених товарів за кордон. Ця тенденція вказує на те, що економіка країни протягом найближчих років продовжуватиме стагнацію.

 

 

3.3 Зростання тарифів на водопостачання у Києві.

 

7 січня стало відомо, що Нацкомісія, котра здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), має намір підвищити діючі тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення для ПрАТ «АК «Київводоканал»21.

Тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів Києва складатиме 20.832 грн (у тому числі ПДВ 3.472 грн) за 1 куб. м., а тариф на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) складатиме 22.212 грн (у тому числі ПДВ 3.072 грн) за 1 куб. м.

Чергове зростання тарифів відбувається на тлі постійного погіршення послуг, що надаються. Дана проблема неминуче конвертується у політичне незадоволення, і як наслідок – зниження рейтингів діючої влади у столиці. При цьому, через те, що влада сприймається громадянами як дещо цілісне, описане незадоволення може вплинути на результат президентських виборів на столичних виборчих дільницях.

 

Підсумки.

 

Ситуація в економіці України лишається невтішною. В ній, як і раніше, актуальною є тенденція на стагнацію із ймовірним падінням під час чергової кризи через неспроможність сплатити накопичені борги. Прибуток державних підприємств падає, вони намагаються компенсувати це зростанням тарифів, однак даний метод є контрпродуктивним. За цих умов прогноз МВФ щодо 7% інфляції 2019 року виглядає надто оптимістичним.

 

ВИСНОВОК

 

Проаналізувавши події минулого тижня, ми виділили у них наступні тенденції:

Перша – домінування церковної теми у внутрішньополітичному дискурсі. Його можна було прогнозувати з тих пір, як було оголошено про те, що новостворена ПЦУ отримає Томос від Константинопольського патріархату 6 січня. Зважаючи на те, що «Віра!» є одним з трьох основних лозунгів кампанії діючого Президента, його штаб спробував отримати від цієї події максимум інформаційних приводів. До них відносяться і заяви Міністерства культури про «встрачені» у Лаврі цінності та «Томос-тур» Президента областями, переходи храмів УПЦ до ПЦУ під тиском місцевих керівників. У підсумку, навіть якщо Томос не принесе Президенту реального зростання рейтингів, його можуть використовувати у якості приводу для того, щоб показати фіктивне зростання електоральних симпатій, маючи на меті формування у суспільній свідомості впевненості в тому, що П. Порошенко неодмінно пройде до другого туру.

Друга – активізація політиків у питанні висування своїх кандидатур на президентські вибори та реєстрація у ЦВК. Поки що висуваються та реєструються в основному ті, хто майже не має шансів реально поборотися за президентське крісло. Затишшя між святами стало для них підходящим часом, щоб заявити про себе. Серйозніші претенденти на пост Президента реєструватимуться ближче до кінця місяця, коли мине період свят та зимових відпусток. Висування кожного з них намагатимуться перетворити на гучний інформаційний привід.

Третя – «шатдаун» у США, що затягнувся. Президент Д. Трамп не має намірів відступати у своєму протистоянні з демократами у питанні будівництва стіни на кордоні з Мексикою. Для нього виконання даної передвиборчої обіцянки є принциповим, тому що воно може суттєво підвищити його рейтинг за рахунок симпатій найконсервативнішої частини електорату. Високий рейтинг, у свою чергу, поставить хрест навіть на ефемерних спробах демократів ініціювати імпічмент, а також надасть Д. Трампу непоганий шанс поборотися за наступний президентський строк. У зв’язку з цим не варто очікувати пом’якшення позиції Президента США. Він твердо налаштований «дотиснути» демократів у питанні будівництва стіни.

Четверта – активність, що стало тримається навколо теми можливого об’єднання Росії та Білорусі. РФ пропонує своєму союзнику пільгові ціни на нафту для білоруських НПЗ у обмін на тіснішу інтеграцію у рамках Союзної держави. У перспективі така інтеграція може призвести до створення конфедеративної держави з єдиною валютою, системою управління та армією. Для Росії укріплення впливу на Білорусь є принциповим питанням через зростаючу конфронтацію з НАТО та мілітаризацію Східної Європи, де РБ є стратегічно важливим російським плацдармом, котрий може бути використаний для симетричних відповідей на розміщення військових сил Північноатлантичного альянсу у регіоні. У зв’язку з цим Росія має намір не допустити навіть найменшу можливість «розхитування» Білорусі за технологіями кольорових революцій або її дрейфу у бік зближення із Заходом після відходу А. Лукашенка від влади. Ґрунт для закріплення російського впливу на РБ готується вже зараз.

П’ята – складна ситуація в економіці України з тенденцією до погіршення. Прибутки державних компаній падають, а сама їхня структура не сприяє притоку валюти до країни, тому що більше половини з цих доходів складає прибуток «Нафтогазу», зібраний з власного населення та підприємств у вигляді тарифів. Виробництво та експорт товарів за кордон розвиваються недостатньо. За цих умов 7% прогноз інфляції на 2019 рік, зроблений МВФ, варто сприймати як надто оптимістичний.

 

Автори:

 

Руслан Бортнік,

Данило Богатирьов.

1 https://www.pravda.com.ua/rus/news/2019/01/7/7203153/

2 https://interfax.com.ua/news/general/557743.html

3 https://www.state.gov/secretary/remarks/2019/01/288411.htm

4 https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2274004932874421&set=pcb.2274005102874404&type=3&theater

5 https://www.facebook.com/Mustafanayyem/posts/10214259838475930

6 https://hromadske.radio/news/2019/01/11/andriy-sadovyy-prypuskaye-ob-yednannya-z-vakarchukom-i-grycenkom-na-parlamentskyh-vyborah

7 https://www.facebook.com/SecurSerUkraine/posts/2306423712920954?__xts__[0]=68.ARCnhkzQzJvtJEkuq73jJZF0grIjhvT5WTmTlOy0Tf4y2YCwf_YH4OUs_KPzovFNJvuGQ5sX7x0TYdevP1PCQ_sRTdyvgLr1ia-u3v5DDBGFrBt6TSbp0EEbquxfBjJtRGDCkUSHcrVl28L7iVLUJnSwjNMAW4rBnmyyo7lpbBZopR1_Xq3hCrLszxemH3PXH6kwzJh19fe1q6dOe_PAkiAZTUzIP6sxCSQf2jnpaId7TlffBX6aKqbn0LXC-zjHH-sq7ycQXXCnhLFRpNOT4DwS7bjWj9_CXPuZMbijeuijD_gmBxjh2AbVre_kVXfruGf8n860uegyoOXOfXutnLlj&__tn__=-R

8 https://www.facebook.com/natalie.sedletska/posts/10157090269302652

9 https://www.pravda.com.ua/rus/news/2019/01/9/7203330/

10 https://www.reuters.com/article/us-turkey-ship/two-dead-as-coal-ship-in-distress-off-of-turkeys-black-sea-coast-idUSKCN1P10UW?il=0

11 https://www.facebook.com/MinistryforTOTandIDPs/posts/1976520942461862?__tn__=-R

12 https://www.eiu.com/public/topical_report.aspx?campaignid=Democracy2018

13 https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1981385081910683&id=100001176306864

14 https://www.reuters.com/article/us-usa-shutdown/trump-demands-u-s-border-wall-sidesteps-declaring-emergency-idUSKCN1P20AR?utm_source=twitter&utm_medium=Social

15 https://www.pravda.com.ua/rus/news/2019/01/9/7203272/

16 https://www.bloomberg.com/opinion/articles/2019-01-08/putin-is-seeking-to-retain-power-through-a-union-with-belarus

17 https://www.interfax.by/news/belarus/1252865

18 https://www.belta.by/president/view/nikto-nikogo-ne-naklonit-lukashenko-nazval-pritjanutymi-za-ushi-razgovory-ob-objedinenii-s-rossiej-332159-2019/

19 https://www.imf.org/en/Publications/CR/Issues/2019/01/08/Ukraine-Request-for-Stand-By-Arrangement-and-Cancellation-of-Arrangement-Under-the-Extended-46499

20 http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=7e022dfb-0b4f-4e61-a7f7-ab4990c10bc6&title=Top100-DerzhkompaniiUPershomuPivrichchi2018-RokuOtrimaliPributokV21-5-MlrdGrn

21 https://vodokanal.kiev.ua/news/vіdbulisya-gromadskі-sluxannya-shhodo-vstanovlennya-tarifu-dlya-kiїvvodokanalu/