«Реформа децентралізації в Україні: цілі, хід, наслідки»

14 грудня експерти Українського інституту аналізу та менеджменту політики провели прес-конференцію на тему «Реформа децентралізації в Україні: цілі, хід, наслідки»,що проходила в інформаційному агентстві “Інформатор”. В ході заходу було представлено дослідження № 6 «Реформа децентралізації» з циклу «Ціна реформ».
Представляючи дослідження, політолог Данііл Богатирьов зазначив, що реформа децентралізації в Україні розпочалася 2014 році. Вона включає в себе два блоки
власне бюджетну децентралізацію та адміністративно-територіальну реформу з створенням об'єднаних територіальних громад.

З урахуванням інфляції і девальвації національної валюти, в період з 2013 по 2017 роки, власні доходи місцевих бюджетів не збільшилися, як рапортують представники влади, а скоротилися. У долларовому еквіваленті вони впали з 13,1 млрд. дол. до 7,24 млрд. дол. Так звані трансферти (дотації та субсидії) з центрального бюджету значно перевищують власні доходи місцевих бюджетів. У 2017 році вони склали 141% від задекларованої суми їх доходів. Базова дотація (один з основних видів трансфертів) являє собою ні що інше, як реінкарнацію старої доброї системи, в якій «надлишки» від регіонів-донорів.

Адміністративно-територіальна реформа, що проводиться в рамках децентралізації, не враховує фактору істотного зменшення населення за минулі 27 років і не змінює межі районів / областей, встановлені ще в радянський період. Всупереч заявленим цілям, об'єднання сільських і селищних рад в територіальні громади далеко не завжди призводить до покращення якості послуг, а саме адміністративних. Основними причинами такого стану речей є віддаленість базової інфраструктури (шкіл, лікарень, рад)

В свою чергу Микола Спірідонов вважає що “дуже часто голови ОТГ не можуть елементарно оформити документи, які дозволять отримати фінансування і навіть не звертаються за допомогою до відповідних структур. Дійсно, ми побачили на хвилі децентралізації зменшення кількості шкіл і медичних закладів, дуже часто це призводить до недоступності людей, що проживають в окремих отг до медицини. Отож,можна сказати, ми бачимо оптимізацію бюджетних видатків за рахунок закриття закладів медицини і освіти”.

Сергій Нуждін поглянув на ситуацію з соціологічної точки зору: “Люди дуже чекають на реформу децентралізації, проте не зовсім в тому вигляді, в якому вона проходить вже зараз на місцях. Оскільки, лише половина ОТГ провела вибори та наразі спостерігається тенденція того, що з Києва на місця призначаються очільники адміністрації. Реформа має закінчитись призначенням перфектів, (тих самих наглядачів на місця від центральної влади) які будуть блокувати рішення місцевих рад, тобто влада залишиться централізованою”.

А експерт з питань безпеки Сергій Шабота, додав, що “реформа вплинула на безпеку в регіонах оскільки в правлячої верхівки є велике бажання перекласти видатки на цивільну оборону і правоохоронні органи на місця, де часто влада зосереджена в руках місцевого криміналітету. Міністр освіти, з легкістю, в супереч закону передала відповідальність за безпеку закладів освіти на місцеве самоврядування. Але ж на місцях абсолютно не готові до цих витрат, що негативно вплине на рівень безпеки в закладах, де навчаються діти”.

Денис Гаєвський- політичний аналітик, висловив свої думки, про політичні результати реформи: “За умови передання сьогоднішньою владою повноважень на місця, тамтешні еліти отримали змогу розширювати свій вплив за рахунок приєднання нових територій. Відповідно збільшились субвенції з бюджету, що вони розподіляють між собою.

В замін місцеві еліти зобов`язані гарантувати центральній владі лояльність , а також «правильні» результати на виборах”.

Володимир Воля розповів про планування та хід реформи, а також висловив думку щодо відповідності міжнародному досвіду. “Будь-яка децентралізація - це економіка, а значить економічний аспект важливий, тому що децентралізація спирається на здатність окремих громад місцевих та регіональних забезпечувати свої видатки за рахунок доходів. Враховуючи девальвацію національної валюти доходи місцевих бюджетів порівняно з 2013 роком в доларовому еквіваленті зменшились більш ніж в два рази”.

Директор УІАМП Руслан Бортник: “Реформа децентралізації потрібна країні але сьогоднішні зміни більше нагадують мильну бульбашку. Сьогодні 70 % місцевих бюджетів - це гроші, які “в ручному режимі” передаються з центру/уряду. В той ж час, перекладання владою на місцеве самоврядування видатків з фінансування медицини, освіти, будівництву доріг і пільг призводить до закладення під реформу міни уповільненої дії. Тож, задля успішності реформи, необхідно крім ось таких показових і тимчасових механізмів передавати в повній мірі податки на доходи фізичних осіб, акцизи. Тоді, можливо, місцеве самоврядування відчує справжню незалежність й заживе в повній мірі і тоді ми побачимо не 15-17 % територіальних громад (як є зараз), а 90% і більше. Доля місцевих бюджетів в загальному бюджеті країни впала з 21 % в 2012 році до 19 % на сьогодні.

Звичайно мери багатьох міст, особливо якщо вони належать до партії влади підтримують цю реформу. Проте, це явище тимчасове оскільки не підвищуючи доходи громадян особливо бюджетників і скорочуючи видатки на медицину і освіту, вдається отримати додаткові гроші, які сьогодні є в органах місцевого самоврядування. Але це тимчасові гроші, отримання яких в повній мірі залежить від (сва)волі уряду.

Тому реформа децентралізації має проводитися разом з фінансовою децентралізацією. Адміністративно-територіальну реформу необхідно буде помножити на політичну реформу, в наступному політичному циклі закріпити за місцевим самоврядуванням виключні права і зону відповідальності. Лише після закріплення в законі цих прав, можна говорити про успіх реформи, поки що вона більше виглядає як механізм піару”.