Запуск Вищого антикорупційного суду: що це значить

Версия для печатиВерсия для печатиPDF versionPDF version

В Україні минулого тижня призначили голову Вищого антикорупційного суду (ВАС), а також дату початку його роботи. Навіщо потрібен цей суд і чому його «запустили» саме зараз, розбирався МаркерУА.

Вищий антикорупційний суд: навіщо він потрібен

Українська корупція стала вже стійким поняттям. Тільки минулого року Генпрокуратура зареєструвала понад 207 млн грн. хабарів, і це тільки ті, кого «зловили за руку». Насправді підкуп і незаконне збагачення обчислюються мільярдами на рік.

При цьому, топ-корупціонери, як правило, не несуть відповідальності за свої діяння. Найчастіше це відбувається через те, що основні джерела корупції – держсектор, митниця і ліцензія на видобуток корисних копалин – перебувають під контролем політиків і чиновників, які періодично ділять «потоки» і воюють один з одним. Об’єднуються ж лише для спільної боротьби з антикорупціонерами, в тому числі, за допомогою хабарів і саботажу реформ.

У підсумку співробітники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), включно з керівництвом, самі стали фігурувати в корупційних скандалах як обвинувачені. А стаття про незаконне збагачення, прийнята українським парламентом під натиском Заходу, була скасована цього року Конституційним судом України (КСУ) як така, що суперечить вітчизняному законодавству.

Журналіст-розслідувач Тетяна Заровна в цьому контексті згадує недавнє присвоєння президентом Петром Порошенком звання генерал-полковника одіозному першому заступнику голови СБУ Павлу Демчині, якому загрожувало позбавлення волі від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати посади та конфіскацією майна за незаконне збагачення.

 

Враховуючи «бодання» НАБУ з САП, війну топ-корупціонерів з усіма, хто намагається їх приструнити, при наявності недопрацьовану реформу судової системи і тотальний саботаж спроб або як це змінити, Україні потрібен був ще один орган, який сприяв би справедливому покаранню можновладців. Ним, на думку наших зарубіжних партнерів, повинен стати ВАС, розглядає корупційні справи «вищого польоту», які розслідує НАБУ (таких на даний момент – понад 200, які знаходяться в судах першої інстанції і в апеляції).

Вищий антикорупційний суд: як його створювали

У червні 2018 року в Україні набув чинності закон про Вищий антикорупційний суд, а також формальний закон про створення Антикорупційного суду. Згідно з документом ВАС повинен бути створений до 14 червня 2019 року. Для початку його роботи слід набрати мінімум 35 антикорупційних суддів, з них, принаймні, 10 повинні бути представниками Апеляційної палати.

 

Суддів ВАС обирає Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) за допомогою шести членів Ради міжнародних експертів (РМЕ). Міжнародними експертами могли стати як іноземці, так і громадяни України. Серед вимог: бездоганна ділова репутація, високі моральні якості та досвід роботи за кордоном від 5 років щодо здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді або здійснення судочинства по справах про корупцію.

Членів РМЕ призначають на два роки без права знову обіймати таку посаду. Їм виплачують винагороду з держбюджету (сума дорівнює посадовому окладу судді Верховного суду – понад 132 тис. грн.) на час участі у процедурах добору суддів.

Судді ВАС повинні мати досвід роботи на посаді судді від 5 років або на посаді адвоката 7 років або наукової діяльності в галузі права від 7 років. Варіант сукупного стажу на посаді судді/вченого в галузі права – не менше 7 років. Також у такого судді мають бути знання та навички для здійснення судочинства у корупційних справах.

Не зможуть стати суддями ВАС колишні співробітники правоохоронних органів, НАБУ, НАЗК, Антимонопольного комітету, Рахункової палати, фіскальної служби, Держслужби фінансового моніторингу, ВККС, Вищої ради юстиції тощо.

Конкурс на 27 посад у новому суді та на 12 посад у його Апеляційній палаті було оголошено 2 серпня минулого року. Документи подали 342 юристи, до іспитів було допущено 270, успішно їх здали 113.

У січні поточного року Центр протидії корупції повідомив, що представники громадських організацій виявили 55 недобросовісних претендентів у списку кандидатів на посади суддів ВАС. Після інтерв’ю, які проводили з претендентами міжнародні експерти, залишився 71 кандидат.

6 березня ВККС відібрала за рейтингом потрібну кількість кандидатів. 19 березня Вища рада правосуддя передала президенту Петру Порошенко на затвердження переможців конкурсу. Відповідно до закону, у глави держави було 30 днів, щоб видати указ про їх призначення. 11 квітня, після відповідного призначення за підписом Порошенко (якраз між першим і другим туром виборів), 38 суддів ВАС принесли присягу.

7 травня збори суддів Вищого антикорупційного суду України обрали головою ВАС (строком на три роки) колишню суддю Печенізького райсуду Харківської області Олену Танасевич. Під час конкурсу у ВАС саме вона набрала найбільшу кількість балів (792 – на десять більше найближчого конкурента) і показала найкращий результат серед претендентів. Тоді ж було прийнято рішення про початок роботи ВАС 5 вересня 2019 року.

Вищий антикорупційний суд: нові надії і побоювання

Експерти оцінили створення ВАС як важливий для боротьби з корупцією крок. При цьому відзначили і негативні моменти.

 

«Позитив створення ВАС в тому, що НАБУ перестане всім морочити голову, що вони так добре працюють, а суди не дають хід справам, – зазначив політексперт Тарас Загородній. – Негатив же я бачу в тому, що ВАС може бути скасований Конституційним судом, тому що до процесу його створення можуть виникнути питання. Та й запрацює він, швидше за все, далеко не так як хотілося б. Враховуючи запит суспільства на посадку корупціонерів, в НАБУ наштампували справи без відповідної доказової бази. І добре підготовлена група адвокатів розвалить більшу їх частину. Так що, припускаю, ми побачимо чимало виправдувальних вироків».

На думку Загороднього, ВАС – зовсім не панацея. Нам потрібно структурно вирішувати питання з антикорупційними органами.

«НАБУ і САП ненавидять один одного, інтригують один проти одного. Ситник загруз у скандалі з «оборонкою», з американськими виборами. До Холодницького теж є питання, – пояснює політексперт. – З моєї точки зору, всю цю неспроможну антикорупційну інфраструктуру треба розпускати, а гроші пускати на кардинальну судову реформу».

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов наголошує, що запуск ВАС завершує формування антикорупційної вертикалі. За його словами, у НАБУ не буде тепер відмовок, що справи «зависли» в судах. І збір доказів стане більш професійним.

«Говорити про те, що це призведе до миттєвого очищення від корупції, звичайно, не доводиться. Але надія на те, що боротися з нею стануть більш якісно, є, – зазначає Леонов. – Проведення добору суддів під контролем міжнародних експертів підвищує рівень довіри до ВАС. Хочеться вірити, що з його допомогою з’явитися управа на судову систему, де розвинена кругова порука, що дозволяє суддям-корупціонерам йти від відповідальності».

Але крім надій є і побоювання. У тому числі – щодо політичної складової того, що відбувається.

 

«Як прогнозували багато експертів, ВАС запускається вже після нинішнього політичного циклу, в той час, коли нинішній владі, Петру Олексійовичу та його команді, нічого не загрожує, – каже політолог Руслан Бортник. – Запуск ВАС – одне із зобов’язань нашої країни перед Заходом. І якби Порошенко не призначив сьогодні цих людей, яких він в тій чи іншій мірі профільтрував, і вони у тій чи іншій мірі будуть лояльні до нього), то криза між президентом і Заходом значною мірою б посилився. Особливо на тлі скасування Конституційним судом статті про незаконне збагачення».

На думку Бортника, запускаючи ВАС ще в пору свого президентства, Порошенко намагається вбити двох зайців: в якійсь мірі виправдатися перед західними партнерам (і за рішення КСУ, і за провал антикорупційної політики), а також максимально розставити своїх людей у такий важливий орган напередодні приходу до влади команди Зеленського.

Дата публикации: 
13.05.2019 - 16