СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 6 – 13 квітня 2024 року

На фронті РФ продовжує наступ на 12 напрямках, повільно вичавлюючи українські війська на північ і захід. Так ЗС РФ намагаються розвивати основний наступ у Донецькій області. Особливо складна для ЗСУ ситуація зараз складається на схід від м.Часова Яру на Бахмутському напрямку та біля н.п. Бердичів та н.п.Уманське на Авдіївському напрямку. Війська РФ практично впритул підійшли до східної околиці м.Часова Яру біля мікрорайону Канал (просування відзначається з боку н.п.Богданівки та з боку н.п.Івановського).

Використовуючи свою перевагу в авіації та масоване застосування авіабомб, російські війська істотно просунулися на захід - у напрямку н.п.Уманського, а також у південній частині Семенівки. На північ від м.Авдіївки війська РФ просунулися у бік н.п.Новокалинове. На південь від Мар'їнського напрямку російські війська атакують н.п. Красногорівка.

Темпи просування РФ на фронті у 2024 році дещо пришвидшилися через наслідки затримок допомоги США Україні. Російські війська захопили близько 305 квадратних кілометрів у період із 1 січня по 1 квітня 2024 року.

ЗС України перейшли в оборону на всіх дільницях фронту, оскільки, за словами Президента України В.Зеленського, снарядів для контрнаступу у ЗСУ немає, але їх вистачає для оборонної війни. Також, за заявами українського керівництва, будівництво фортифікацій готове на 92-98% на всіх основних напрямках фронту.

Нестача боєприпасів змушує Україну економити снаряди та надавати пріоритет обмеженим ресурсам на критичних ділянках фронту. Це збільшує ризик російського прориву в інших менш забезпечених секторах. Україна очікує від РФ посилення наступальних дій наприкінці весни – на початку літа, насамперед на Донецькому напрямку. Імовірно, що якогось одного потужного наступу РФ (якого очікують улітку) не буде, російські війська й надалі чинитимуть тиск по всій лінії фронту, поступово виснажуючи українську армію та вишукуючи слабкі місця. Обмежені військові ресурси України забезпечують російським військам гнучкість у проведенні наступальних операцій, також у майбутньому це може дати можливість РФ досягти більших оперативних успіхів.

Загалом ситуація на лінії фронту дуже тендітна для українських військ, які практично задіяли вже всі ключові резерви. І якщо РФ знайде додаткові військові резерви, російські війська можуть просунутися вперед на 30-40км до кінця року.

Україно-російський кордон із середини березня цього року став фактично новою активною лінією фронту на ділянці Білгородської області. Різко зросла кількість ударів РФ по прикордонних районах у Харківській та Сумській областях. Часті російські обстріли тепер зазнають м. Харків, за ним б'ють модернізовані версії російських КАБів (близько 90 кілометрів глибина поразки). Від обстрілів особливо постраждала енергетична система міста, що викликало значний відтік населення.

Загалом РФ може розглядати два основні сценарії розвитку по м. Харкову та прикордонній зоні в північних регіонах України. Перший — це спроба захоплення в рамках стратегії створення там сірої буферної зони. Другий — це спроба повного знищення та перетворення цих територій на зону непридатну для життя там населення.

Варіанти захисту Харкова спираються на питання нарощування системи ППО. Такі ресурси для України є досить обмеженими, щоб прикрити Харків необхідно зняти ППО з певних ділянок фронту, або стратегічно важливих об'єктів у тилу. Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що ЄС має терміново надати Україні більше засобів протиповітряної оборони та боєприпасів. Він зазначив, що ЄС має приділяти більше уваги не лише майбутньому відновленню України, а й тому, як запобігти її руйнуванню зараз. Про це він заявив після того, як у Німеччині заявили, що у європейських союзників закінчилися системи Patriot для їх передачі Україні. За словами Ж.Бореля, Європа має близько 100 батарей Patriot, при цьому вона не може дати Україні 7 з них.

Влада поки що заперечує, що м.Харкові загрожує російський наступ (ознак формування ударного угруповання немає), про це говорили і Президент В.Зеленський, а також ГУР і Центр боротьби з фейками при РНБО та голова Офісу Президента А.Єрмак. Нагадаємо, що раніше в інтерв'ю Politico О. Єрмак говорив, що РФ розглядає Харків як найбільш ймовірну мету для основного удару. Потім ці заяви було спростовано прес-службою ВП. Там зазначили, що у матеріалі Politico йшлося про ракетні удари по Харкову. Це місто для Росії наразі стає головною метою ударів. Але жодного слова про наступ на Харків від керівника ВП не звучало. Ймовірно, ці різночитання пов'язані з тим, що виступи О. Єрмака для Politico були більшою мірою розраховані на західну аудиторію, з урахуванням необхідності тиску на міжнародних донорів, з метою прискорення процесу виділення пакету допомоги Україні в США.

Стосовно серії нових ударів по українській інфраструктурі РФ намагається обрушити українську економіку. Росія змінила тактику нападу на енергетичну інфраструктуру України, використовуючи високоточні ракети для знищення електростанцій у менш захищених районах, ніж Київ, деякі з них не зможуть повністю відновити до наступної зими.

За повідомленням Уряду, при несприятливому розкладі генерація електроенергії впаде до 30-50% від потреб. При цьому ціни на електроенергію неминуче зростуть як для покриття вартості ремонтів, так і, мабуть, імпорту електрики з Європи. Через російські атаки ДТЕК втратив 80% генерації. Вартість відновлення пошкоджених теплових електростанцій після двох масованих ударів Росії у березні оцінюється у 230 мільйонів доларів.

Продовжується розгляд закону про мобілізацію. Процес мобілізації в Україні запускається під тиском військового керівництва України та західних партнерів, які постійно натякають (не офіційно), що рівень військової підтримки може бути припинений, якщо заходи щодо мобілізації не будуть посилені.

Очікується, що вже 11 квітня Законопроект N 10449 від 30.01.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» поставлять на фінальне голосування у парламенті. Хоча наразі голосів за цей законопроект у Верховній Раді ще немає. В Офісі Президента та Уряді сподіваються, що ці голоси вдасться зібрати за участі в цьому процесі наших західних партнерів і військового керівництва, які вважають, що країні необхідний новий масштабний заклик. Цю потребу союзники та представники влади пояснюють тим, що РФ до 1 червня може мобілізувати 300 тисяч осіб (ймовірно, для підготовки нового наступу). Але головком ЗСУ А. Сирський запевняє, що додаткові війська на передовий можуть бути забезпечені шляхом переведення на фронт тилового персоналу. Ймовірно, ця пропозиція робиться, враховуючи інтереси Офісу Президента, де побоюються, що надто жорсткі заходи щодо мобілізації призведуть до сплеску невдоволення в суспільстві та чергового зниження рейтингів. Голосування в Парламенті за законопроект про мобілізацію може ще більше виявити парламентську кризу, і немає жодних гарантій, що документ, який розколює Верховну Раду (частина депутатів виступає проти ухвалення закону в даній редакції), буде ухвалено саме 11 квітня. Депутати Парламенту вимагають більшого впливу на органи виконавчої влади, більшої участі парламенту у контролі над фінансовими потоками в державі.

Водночас, якщо закон про мобілізацію провалиться, це може не лише зафіксувати стан парламентської кризи в Україні, а й стати відправною точкою для ескалації відносин між Парламентом та Офісом Президента. Наслідком якого може стати відставка керівництва фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді. Або спроби формування нових формальних чи не формальних коаліцій. Саме ситуація у Парламенті та закон про мобілізацію може виступити тригером погіршення відносин з одного боку між військовим та цивільним керівництвом, а з іншого боку всередині влади між різними групами впливу.

Нині Президент вже фактично змирився з роллю відповідального за мобілізацію країни. Саме тому він підписав раніше три закони щодо процесів мобілізації, які були прийняті в попередні роки, хоча вони також негативно сприймаються у суспільстві.

Також військове керівництво – новий командувач ЗСУ О. Сирський демонструє готовність взяти на себе політичну відповідальність за непопулярну мобілізацію (на відміну від попереднього командувача ЗСУ В. Залужного).

Зокрема, Володимир Зеленський підписав Закон 3127-IX про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", який знижує мобілізаційний вік української армії з 27 до 25 років. Верховна Рада схвалила закон ще у травні 2023 року, він набув чинності 3 квітня 2024 року. Відповідна зміна вноситься до тексту закону «Про військовий обов'язок та військову службу» від 2006 року. Водночас, призов на строкову військову службу в Україні залишається скасованим на період військового стану: цю норму раніше також затвердила Верховна Рада. Тобто чоловіки віком до 25 років, які мають бути покликані до армії як строковики, залишаться поза мобілізаційними процесами — якщо вони не висловлюють добровільного бажання служити.

За оцінками західних експертів, закон, який знижує мобілізаційний вік української армії з 27 до 25 років, потенційно дозволить залучити до лав ЗСУ 140 тисяч осіб додатково. Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років підтримає здатність українських збройних сил відновлювати та формувати існуючі підрозділи, а також створювати нові. Зниження віку мобілізації в Україні допоможе вирішити проблему нестачі військ, але щоб озброювати мобілізованих, також потрібна буде західна допомога.

Тривалі дебати США щодо військової допомоги Україні та затримки допомоги Заходу загалом можуть вплинути на швидкість, з якою Україна зможе відновити деградуючі та створити нові підрозділи.

В. Зеленським було підписано закон № 10062 Про електронний кабінет військовозобов'язаного. Законопроектом внесено зміни до законів «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних міститиме інформацію про всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів віком від 18 до 60 років. Мін'юст, ДПС, та МВС передаватимуть особисті дані про військовозобов'язаних до е-реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Також буде створено портал електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов'язаних, де буде можливість отримати статус учасника бойових дій онлайн, офлайн та автоматично за наявності необхідних даних у системі. Оформлятимуть документи військового обліку українців з використанням коштів Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

У рамках цього закону з'явиться й електронний кабінет призовника. Обов'язкового характеру ця функція не має. Але реєстр збиратиме всілякі дані на громадян без жодної їхньої на те згоди. Зокрема, йдеться про: дані про виїзд за кордон; реквізити внутрішнього та закордонного паспортів, ІПН; номери телефонів; адреси електронної пошти; інформація про право на володіння зброєю; наявність посвідчення водія; відомості про володіння іноземними мовами; дані про батьків військовозобов'язаного; інформація про судимості тощо.

Також Президент підписав Закон – 10313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», згідно з яким скасовується норма щодо "обмежено придатних" військовозобов'язаних. Закон виключає поняття обмеженої придатності із ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» Тепер, згідно з документом, усі "обмежено придатні" мають пройти повторну військово-лікарську комісію протягом 9 місяців, щоб підпасти під одну з категорій, що залишилися - "придатний" або " не придатний". Варто зауважити, що такий огляд буде можливим після того, як підзаконні нормативно-правові акти, зокрема Наказ №402 Міністерства оборони України, будуть приведені у відповідність до цього закону. Міноборони України має свій внутрішній наказ №402, що містить перелік хвороб, згідно з яким військовозобов'язаних відносять до "придатних", "обмежено придатних" та "непридатних". На думку юристів, поки Міноборони не змінить цей наказ, жодної перекваліфікації "обмежено придатних" не відбуватиметься.

Щодо питання мирних переговорів, останнім часом за лаштунками світової політики активізувалися розмови про можливе зупинення бойових дій в Україні. З урахуванням проблем з американським фінансуванням та вичерпанням запасів озброєнь для фронту, Україна та західні країни зараз зацікавлені у такому перемир'ї. І в Європі, і в США відбуваються виборчі процеси, системи управління перевантажуються, а європейські ВПК не встигають забезпечувати потребу української армії. З липня-серпня виборча кампанія в США увійде у свої піки і, звичайно, якщо ситуація на фронті в Україні буде негативною, це негативно позначиться на перспективі Байдена переобратися.

Не можна виключати, що КНР може представити якийсь більш детальний мирний план щодо України. Нагадаємо, що нещодавно спецпредставник КНР у справах Євразії Лі Хуей здійснив візити до України, РФ і до низки європейських країн. Офіційний представник МЗС КНР Лінь Цзянь заявив, що КНР виступає за скликання міжнародної мирної конференції з "рівноправною участю всіх сторін та неупередженим обговоренням усіх мирних ініціатив" (які мають визнавати і Україна, і Росія).

Спроба України зібрати у Швейцарії Саміт за «формулею світу» Президента В.Зеленського (цей план, за задумом представників влади України, має стати єдиним варіантом реалізації мирних угод з РФ) наштовхується на певні труднощі. Через рік після оприлюднення мирного плану КНР він став головною альтернативою "формулі миру" Президента України Володимира Зеленського, яка більшою мірою влаштовує РФ.Цього тижня глава російського МЗС С. Лавров прибув із офіційним візитом до КНР. За його підсумками, Лавров підтримав китайський план врегулювання, який (на відміну від українського плану) передбачає припинення вогню по лінії фронту без виведення російських військ на кордони України 2013 року.

С.Лавров заявив, що він з китайськими колегами підтвердив висновок про безперспективність будь-яких міжнародних заходів, які не враховують позицію РФ і просувають «ультимативну формулу світу В.Зеленського», тим самим, за його словами, вони «повністю відірвані від яких- чи реалій».

У Росії розраховують на те, що КНР, як і багато інших країн Глобального півдня, проігнорують великий Саміт світу в Швейцарії. Також РФ прагне дискредитувати Україну на міжнародній арені, продемонструвавши її причетність (у тому чи іншому вигляді) до організації теракту в "Крокус Сіті" в Підмосков'ї, що також може мати негативні наслідки як для схвалення «формули світу» В. Зеленського, так і майбутньому для укладання будь-яких мирних домовленостей.

Але малоймовірно, що РФ цього року всерйоз розглядатиме будь-які пропозиції щодо мирного врегулювання. В. Путін, швидше за все, зусилля спрямує на те, щоб завдати Україні стратегічної поразки на фронті або, принаймні, «віджати» у неї більше територій, з метою максимально посилити свої переговорні позиції в діалозі з новою Адміністрацією Президента США (після виборів у листопаді 2024р.).

Голосування Конгресу США за надання допомоги Україні може бути відкладене ще на кілька тижнів. Цілком імовірно, що навколо допомоги Україні в США йдуть закулісні торги з Білим Домом. Західна преса повідомляє, що голосування за відповідний законопроект Сенату (допомога Україні, Ізраїлю та Тайваню у розмірі $95 мільярдів, $60 млрд з яких призначений для Києва) не відбудеться до середини квітня, а можливо, й пізніше. Спікер Палати представників М. Джонсон говорив, що змінить умови надання допомоги, це може бути кредит, конфіскація російських активів як компенсація або щось інше. Загалом Команда М.Джонсона поки що не надала остаточного плану допомоги і, здається, ще не вирішила, які поступки слід вимагати від Д.Байдена, тому підтримка голосування поки що відсутня.

Затримка американської допомоги викликає серйозне занепокоєння в Україні. Так Президент України В.Ззеленський заявив, що Україна може програти війну проти РФ, якщо Конгрес США найближчим часом не ухвалить законопроект про допомогу Україні.

Зі свого боку, європейські союзники розглядають альтернативні варіанти фінансування України. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запропонував створити п'ятирічний фонд допомоги Україні у розмірі 100 мільярдів доларів. Документ, лідери Альянсу могли б підписати на Саміті у Вашингтоні у липні. Й. Столтенберг вважає, що таким чином необхідно забезпечити надійну та передбачувану допомогу Україні в галузі безпеки на довгострокову перспективу в умовах невизначеності допомоги від США.Перспектива повернення до Білого Дому Дональда Трампа викликала занепокоєння серед європейських чиновників тим, що він може припинити американську допомогу Україні у світлі коментарів про те, що Трамп спробує покласти край війні протягом дня. Також у Європі стурбовані відсутністю гарантій того, що США продовжать інвестувати у безпеку країн НАТО.

Пропозиція Й.Столтенберга потребує схвалення 32 членів НАТО, і найімовірніше вона зміниться до того, як лідери дійдуть згоди. У гіршому випадку ініціатива стане предметом чвар між 32 членами альянсу, наприклад, з Туреччиною та Угорщиною, які займають дещо іншу позицію щодо допомоги Україні. Якщо погодження цієї допомоги Україні від НАТО все ж таки відбудеться, це може сигналізувати про те, що Альянс розраховує на довгострокову перспективу бойових дій в Україні. Тому у липні на Саміті НАТО Україна, швидше за все, знову не отримає офіційного запрошення на вступ.

Березень 2024 р. встановив абсолютний рекорд за історію України із зовнішнього фінансування. Загалом за місяць це більше - 9 млрд $ (555 млрд грн.).

4,9 млрд $ це від ЄС

880 млн $ від МВФ

1,4 млрд $ від Світового банку (Японія + Великобританія)

1,5 млрд $ Канада

230 млн $ від Японії

Але це не говорить про те, що ситуація покращала. За січень-лютий надійшло дуже мало зовнішнього фінансування. Далі теж буде не так багато траншів і вони надходитимуть неритмічно. Оскільки багато допомоги ми наблизили, тобто далі за рік її вже не буде.

Нагадаємо, що в лютому зовнішня допомога була дуже малою - 800 млн $. А в січні 2024р. рівень західної допомоги був найнижчим з початку війни - всього 390 млн $

Для порівняння у грудні 2023р. - близько 5 млрд $ (у середньому в 2023 р. Україна отримувала 3-4 млрд $ в місяці зовнішньої допомоги). За даними уряду Україні необхідно від 3 до 5 млрд міжнародної допомоги на місяць. Цьогорічний дефіцит бюджету — понад 20% від нашого ВВП. Цього року держава потребує щонайменше 37 млрд. Близько 37 млрд залучили у 2022, понад 42 млрд — у 2023.

Карта бойових дій.

шг

Внутрішня ситуація в Україні

Російський обстріл української інфраструктури.

Стосовно серії нових ударів по українській інфраструктурі РФ намагається обрушити українську економіку. Росія змінила тактику нападу на енергетичну інфраструктуру України, використовуючи високоточні ракети для знищення електростанцій у менш захищених районах, ніж Київ, деякі з них не зможуть повністю відновити до наступної зими.

За повідомленням Уряду, при несприятливому розкладі генерація електроенергії впаде до 30-50% від потреб. При цьому ціни на електроенергію неминуче зростуть як для покриття вартості ремонтів, так і, мабуть, імпорту електрики з Європи. Через російські атаки ДТЕК втратив 80% генерації. Вартість відновлення пошкоджених теплових електростанцій після двох масованих ударів Росії у березні оцінюється у 230 мільйонів доларів. Основні ремонтні роботи будуть у квітні-травні, щоб встигнути відновитися до літнього максимуму.

Харків зазнає частих обстрілів з боку РФ, щоночі йдуть удари "Шахедами" і по кілька разів на день - балістичними ракетами. Особливо постраждала енергетична система міста, що викликало значний відтік населення. До Харкова тепер дістають модернізовані версії російських КАБів, які можуть бути на 90 кілометрів. У самій РФ удари по Харкову трактують як свою відповідь на масовані обстріли Білгорода, які розпочалися напередодні виборів президента Росії.

Загалом РФ може розглядати два основні сценарії розвитку по м. Харкову та прикордонній зоні у північних регіонах України. Перший — це спроба захоплення в рамках стратегії створення там сірої буферної зони. Другий - це спроба повного знищення та перетворення цих територій на зону непридатну для життя там населення.

Варіанти захисту Харкова спираються на питання нарощування системи ППО. Такі ресурси для України є досить обмеженими, щоб прикрити Харків необхідно зняти ППО з певних ділянок фронту, або стратегічно важливих об'єктів у тилу. Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що ЄС має терміново надати Україні більше засобів протиповітряної оборони та боєприпасів. Він зазначив, що ЄС має приділяти більше уваги не лише майбутньому відновленню України, а й тому, як запобігти її руйнуванню зараз. Про це він заявив після того, як у Німеччині заявили, що у європейських союзників закінчилися системи Patriot для їх передачі Україні. За словами Ж. Борреля, Європа має близько 100 батарей Patriot, при цьому вона не може дати Україні 7 з них.

Влада поки що заперечує, що м.Харкові загрожує російський наступ (ознак формування ударного угруповання немає), про це говорили і Президент В.Зеленський, а також ГУР і Центр боротьби з фейками при РНБО та голова Офісу Президента А.Єрмак. Нагадаємо, що раніше в інтерв'ю Politico О. Єрмак говорив, що РФ розглядає Харків як найбільш ймовірну мету для основного удару. Потім ці заяви було спростовано прес-службою ВП. Там зазначили, що у матеріалі Politico йшлося про ракетні удари по Харкову. Це місто для Росії наразі стає головною метою ударів.Але жодного слова про наступ на Харків від керівника ВП не звучало. Ймовірно, ці різночитання пов'язані з тим, що виступи О. Єрмака для Politico були більшою мірою розраховані на західну аудиторію, з урахуванням необхідності тиску на міжнародних донорів, з метою прискорення процесу виділення пакету допомоги Україні в США.

Процес мобілізації.

Продовжується розгляд закону про мобілізацію. Процес мобілізації в Україні запускається під тиском військових та західних партнерів, які постійно натякають (не офіційно), що рівень військової підтримки може бути припинений, якщо заходи щодо мобілізації не будуть посилені.

Очікується, що вже 11 квітня Законопроект N 10449 від 30.01.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» поставлять на фінальне голосування. Але наразі голосів за цей законопроект у Верховній Раді ще немає. В Офісі Президента та Уряді сподіваються, що ці голоси вдасться зібрати за участі в цьому процесі наших західних партнерів і військового керівництва, які вважають, що країні необхідний новий масштабний заклик. Цю потребу союзники та представники влади пояснюють тим, що РФ до 1 червня може мобілізувати 300 тисяч осіб (ймовірно, для підготовки нового наступу). Але головком ЗСУ А. Сирський запевняє, що додаткові війська на передовий можуть бути забезпечені шляхом переведення на фронт тилового персоналу. Ймовірно, ця пропозиція робиться, враховуючи інтереси Офісу Президента, де побоюються, що надто жорсткі заходи щодо мобілізації призведуть до сплеску невдоволення в суспільстві та чергового зниження рейтингів. Голосування в Парламенті за законопроект про мобілізацію може ще більше виявити парламентську кризу, і немає жодних гарантій, що документ, який розколює Верховну Раду (частина депутатів виступає проти ухвалення закону в даній редакції), буде ухвалено саме 11 квітня. Депутати Парламенту вимагають більшого впливу на органи виконавчої влади, більшої участі парламенту у контролі над фінансовими потоками в державі.

Водночас, якщо закон про мобілізацію провалиться, це може не лише зафіксувати стан парламентської кризи в Україні, а й стати відправною точкою для ескалації відносин між Парламентом та Офісом Президента. Наслідком якого може стати відставка керівництва фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді. Або спроби формування нових формальних чи не формальних коаліцій. Саме ситуація у Парламенті та закон про мобілізацію може виступити тригером погіршення відносин з одного боку між військовим та цивільним керівництвом, а з іншого боку всередині влади між різними групами впливу.

Нині Президент вже фактично змирився з роллю відповідального за мобілізацію країни. Саме тому він підписав раніше три закони щодо процесів мобілізації, які були прийняті в попередні роки, хоча вони також негативно сприймаються у суспільстві.

Так Володимир Зеленський підписав Закон 3127-IX про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", який знижує мобілізаційний вік української армії з 27 до 25 років. Верховна Рада схвалила закон ще у травні 2023 року, він набув чинності 3 квітня 2024 року. Відповідна зміна вноситься до тексту закону «Про військовий обов'язок та військову службу» від 2006 року. Водночас, призов на строкову військову службу в Україні залишається скасованим на період військового стану: цю норму раніше також затвердила Верховна Рада. Тобто чоловіки віком до 25 років, які мають бути покликані до армії як строковики, залишаться поза мобілізаційними процесами — якщо вони не висловлюють добровільного бажання служити.

За оцінками західних експертів, закон, який знижує мобілізаційний вік української армії з 27 до 25 років, потенційно дозволить залучити до лав ЗСУ 140 тисяч осіб додатково. Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років підтримає здатність українських збройних сил відновлювати та формувати існуючі підрозділи, а також створювати нові. Зниження віку мобілізації в Україні допоможе вирішити проблему нестачі військ, але щоб озброювати мобілізованих, також потрібна буде західна допомога.

Тривалі дебати США про військову допомогу Україні та затримки допомоги Заходу можуть вплинути на швидкість, з якою Україна зможе відновити деградуючі та створити нові підрозділи.

В. Зеленський підписав закон №10062 Про електронний кабінет військовозобов'язаного. Законопроектом внесено зміни до законів «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних міститиме інформацію про всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів віком від 18 до 60 років. Мін'юст, ДПС, та МВС передаватимуть особисті дані про військовозобов'язаних до е-реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Також буде створено портал електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов'язаних, де буде можливість отримати статус учасника бойових дій онлайн, офлайн та автоматично за наявності необхідних даних у системі. Оформлятимуть документи військового обліку українців з використанням коштів Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

У рамках цього закону з'явиться й електронний кабінет призовника. Обов'язкового характеру ця функція не має. Але реєстр збиратиме всілякі дані на громадян без жодної їхньої на те згоди. Зокрема, йдеться про: дані про виїзд за кордон; реквізити внутрішнього та закордонного паспортів, ІПН; номери телефонів; адреси електронної пошти; інформація про право на володіння зброєю; наявність посвідчення водія; відомості про володіння іноземними мовами; дані про батьків військовозобов'язаного; інформація про судимості тощо.

Також Президент підписав Закон – 10313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», згідно з яким скасовується норма щодо "обмежено придатних" військовозобов'язаних. Закон виключає поняття обмеженої придатності із ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» Тепер, згідно з документом, усі "обмежено придатні" мають пройти повторну військово-лікарську комісію протягом 9 місяців, щоб підпасти під одну з категорій, що залишилися - "придатний" або " не придатний". Варто зауважити, що такий огляд буде можливим після того, як підзаконні нормативно-правові акти, зокрема Наказ №402 Міністерства оборони України, будуть приведені у відповідність до цього закону. Міноборони України має свій внутрішній наказ №402, що містить перелік хвороб, згідно з яким військовозобов'язаних відносять до "придатних", "обмежено придатних" та "непридатних". На думку юристів, поки Міноборони не змінить цей наказ, жодної перекваліфікації "обмежено придатних" не відбуватиметься.

Ситуація довкола України.

Процес мирних переговорів.

Останнім часом за лаштунками світової політики активізувалися розмови про можливе зупинення бойових дій в Україні. З урахуванням проблем з американським фінансуванням та вичерпанням запасів озброєнь для фронту, Україна та західні країни зараз зацікавлені у такому перемир'ї. І в Європі, і в США відбуваються виборчі процеси, системи управління перевантажуються, а європейські ВПК не встигають забезпечувати потребу української армії. З липня-серпня виборча кампанія в США увійде у свої піки і, звичайно, якщо ситуація на фронті в Україні буде негативною, це негативно позначиться на перспективі Байдена переобратися.

Не можна виключати, що КНР може представити якийсь більш детальний мирний план щодо України. Нагадаємо, що нещодавно спецпредставник КНР у справах Євразії Лі Хуей здійснив візити до України, РФ і до низки європейських країн. Офіційний представник МЗС КНР Лінь Цзянь заявив, що КНР виступає за скликання міжнародної мирної конференції з "рівноправною участю всіх сторін та неупередженим обговоренням усіх мирних ініціатив" (які мають визнавати і Україна, і Росія).

Спроба України зібрати у Швейцарії Саміт за «формулею світу» Президента В.Зеленського (цей план, за задумом представників влади України, має стати єдиним варіантом реалізації мирних угод з РФ) наштовхується на певні труднощі. Через рік після оприлюднення мирного плану КНР він став головною альтернативою "формулі миру" Президента України Володимира Зеленського, яка більшою мірою влаштовує РФ.Цього тижня глава російського МЗС С. Лавров прибув із офіційним візитом до КНР. За його підсумками, С.Лавров підтримав китайський план врегулювання, який (на відміну від українського плану) передбачає припинення вогню лінією фронту без виведення російських військ на кордони України 2013 року.

С.Лавров заявив, що він з китайськими колегами підтвердив висновок про безперспективність будь-яких міжнародних заходів, які не враховують позицію РФ і просувають «ультимативну формулу світу В.Зеленського», тим самим, за його словами, вони «повністю відірвані від яких- чи реалій».

У РФ розраховують на те, що КНР, як і багато інших країн Глобального півдня, проігнорують великий Саміт світу в Швейцарії. Також РФ прагне дискредитувати Україну на міжнародній арені, продемонструвавши її причетність (у тому чи іншому вигляді) до організації теракту в "Крокус Сіті" в Підмосков'ї, що також може мати негативні наслідки як для схвалення «формули світу» В. Зеленського, так і майбутньому для укладання будь-яких мирних домовленостей.

Але малоймовірно, що РФ цього року всерйоз розглядатиме будь-які пропозиції щодо мирного врегулювання. В. Путін, швидше за все, зусилля спрямує на те, щоб завдати Україні стратегічної поразки на фронті або, принаймні, «віджати» у неї більше територій, з метою максимально посилити свої переговорні позиції в діалозі з новою Адміністрацією Президента США (після виборів у листопаді 2024р.).

Фінансова та військова допомога Україні.

Голосування Конгресу США за надання допомоги Україні може бути відкладене ще на кілька тижнів. Цілком імовірно, що навколо допомоги Україні в США йдуть закулісні торги з Білим Домом. Західна преса повідомляє, що голосування за відповідний законопроект Сенату (допомога Україні, Ізраїлю та Тайваню у розмірі $95 мільярдів, $60 млрд з яких призначений для Києва) не відбудеться до середини квітня, а можливо, й пізніше. Спікер Палати представників М. Джонсон говорив, що змінить умови надання допомоги, це може бути кредит, конфіскація російських активів як компенсація або щось інше. Загалом Команда М.Джонсона поки що не надала остаточного плану допомоги і, здається, ще не вирішила, які поступки слід вимагати від Д.Байдена, тому підтримка голосування поки що відсутня.

Затримка американської допомоги викликає серйозне занепокоєння в Україні. Так Президент України В.Ззеленський заявив, що Україна може програти війну проти РФ, якщо Конгрес США найближчим часом не ухвалить законопроект про допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запропонував створити п'ятирічний фонд допомоги Україні у розмірі 100 мільярдів доларів. Документ, лідери Альянсу могли б підписати на Саміті у Вашингтоні у липні. Й. Столтенберг вважає, що таким чином необхідно забезпечити надійну та передбачувану допомогу Україні в галузі безпеки на довгострокову перспективу в умовах невизначеності допомоги від США.Перспектива повернення до Білого Дому Дональда Трампа викликала занепокоєння серед європейських чиновників тим, що він може припинити американську допомогу Україні у світлі коментарів про те, що Трамп спробує покласти край війні протягом дня. Також у Європі стурбовані відсутністю гарантій того, що США продовжать інвестувати у безпеку країн НАТО.

Пропозиція Й.Столтенберга потребує схвалення 32 членів НАТО, і найімовірніше вона зміниться до того, як лідери дійдуть згоди. У гіршому випадку ініціатива стане предметом чвар між 32 членами альянсу, наприклад, з Туреччиною та Угорщиною, які займають дещо іншу позицію щодо допомоги Україні. Якщо погодження цієї допомоги Україні від НАТО все ж таки відбудеться, це може сигналізувати про те, що Альянс розраховує на довгострокову перспективу бойових дій в Україні. Тому у липні на Саміті НАТО Україна, швидше за все, знову не отримає офіційного запрошення на вступ.

 

Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко

для Українського Інституту політики